Перехід до блакитного океану. Поза конкуренцією. Рене Моборн

до парадигми, структура галузі визначає поведінку чи стратегію організації, що у свою чергу впливає на результати. Див., наприклад, Bain (1959) і Scherer (1970).

      8

      Такий погляд на стратегію добре розглянуто у визначній роботі Майкла Портера «Конкурентна стратегія» (Michael Porter, Competetive Strategy, 1980).

      9

      Те, що організації можуть свідомо формувати межі галузі та створювати нові ринкові простори, порушуючи баланс цінності/витрат, є центральною темою наших досліджень зі стратегій створення ринку. Серед наших інших публікації див., наприклад, Kim and Mauborgne (1997a, 1999а, 2005, 2009, 2015а).

      10

      Майкл Портер (нар. 1947) – американський економіст, фахівець із бізнес-стратегій та питань конкуренції.

      11

      У своїй впливовій роботі «Що таке стратегія» Портер (Porter 1996) сформулював та використав поняття межі продуктивності, щоб відрізнити операційну ефективність від стратегії.

      12

      Див. Porter (1980).

      13

      Пунктирна лінія зрештою сформує нову межу продуктивності, коли наберуть сили конкуренція та імітація.

      14

      Наприклад, серед інших, у Kim and Mauborgne (1993, 1995, 1996, 1997a, 1998, 1999a, 2002b, 2004, 2005, 2009, 2015a).

      15

      З моменту запуску ActiFry та його величезного успіху Крістіан Ґроб, який очолював ініціативу, на жаль, помер.

      16

      Див. Global Footprint Network, “World Footprint: Do We Fit on the Planet?” (перевірено 3 квітня 2017 р.).

      17

      Йозеф Шумпетер (1883—1950) – австрійський і американський економіст та політолог. Він популяризував термін творче руйнування, який уперше з’явився 1913 року в роботі німецького соціолога Вернера Зомбарта.

      18

      Див. Shumpeter (1942), його наріжні роздуми про творче руйнування.

      19

      Там само.

      20

      Хоча неясним є інтелектуальне походження поняття «підриву», Річард Фостер (Richard Foster, 1986) говорить про те, що він називає «технологічними розривами», у своїй книзі «Innovation: The Attacker’s Advantage» та передбачає, що це явище тільки пришвидшиться з прийдешніми хвилями інновації. Хоча у своїй книзі він не використовував сам термін «підрив», він говорив про феномен «технологічних розривів»: конкуренти-новачки раптово перемагають добре налагоджені організації лідерів ринку завдяки новим «розривним» технологіям. Результати його дослідження перегукуються з відкриттями Шумпетера про творче руйнування.

      21

      Клейтон М. Крістенсен (Clayton M. Christensen, 1997) стимулював популярність терміна «підрив» у своїй вагомій роботі про підривні технології та інновації. Див. «The Innovator’s Dilemma:When New Technologies Cause Great Firms to Fail».

      22

      Там само.

      23

      У контексті створення ринків термін підривне cтворення добре описує зміщення, незалежно від того, чи воно починається різко і деструктивно з розвинутої технології, чи повільно та поступово з технології недосконалої. Відповідно, ми використовуємо термін підривне cтворення, щоб описати обидві форми заміщення, для того щоб процес створення нового ринку через заміщення описати повністю, а не частково.

      24

      У