Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності. Томас Фридман

міг скористатися будь-де, винаймаючи вільну власну кімнату для заробітку. На спогад про витоки вони назвали компанію Airbnb, котра настільки тепер розрослася, що за наявністю місць переважає всі великі мережі готелів разом, хоча жодного ліжка там, на відміну від мереж Hilton і Marriott, немає. Започаткований тренд нині називається «економіка участі».

      Коли я вперше почув від Ческі опис компанії, то, визнаю, зайшов у сумніви: хто насправді в Парижі захоче винайняти дитячу кімнату далі по коридору абсолютному чужинцеві, хто через знайомство в інтернеті приїде до них? І скільки чужинців захоче зупинятися в тій дитячій кімнаті?

      Відповідь: багато! Станом на 2016 рік було 68 000 номерів у комерційних готелях у Парижі й понад 80 000 пропозицій у каталогах Airbnb.

      Сьогодні, зайшовши на сайт Airbnb, можна знайти постій в одному із сотень замків, у десятках юрт, печер, вігвамів із ТБ, водонапірних башт, будинків на колесах, приватних островів, скляних будинків, ліхтарень, іглу з вай-фаєм, жител на деревах (є сотні таких хатин), що належать до найприбутковіших пропозицій у каталогах на сайті Airbnb у перерахунку на квадратний фут.

      «Житло на дереві в Лінкольні, штат Вермонт, дорожче за основний будинок, – сказав Ческі. – У нас є житла на дереві у Вермонті, на які записуються за півроку. Люди планують свої відпустки залежно від наявності місць у житлі на дереві!» І справді, верхні три місця за популярністю в усі часи в каталогах Airbnb посідають житла на дереві, і у двох випадках з них власники заробили достатньо, щоб сплатити заставу на будинок. Князь Ганс-Адам ІІ запропонував усе своє князівство Ліхтенштейн для винаймання в Airbnb (70 000 доларів за ніч) «разом із модифікованими під клієнта дорожніми знаками й тимчасовою валютою», – повідомляв 15 квітня 2011 року The Guardian. Ви можете поспати в будинках, які колись належали Джиму Моррісону з гурту Doors, або спробувати будинки Ллойда Райта чи навіть втиснутися в будиночок площею 1 кв. м у Берліні, що коштує 13 доларів за ніч.

      Під час чемпіонату світу з футболу в Бразилії в липні 2014 року лише завдяки Airbnb знайшлося місце для всіх відвідувачів, бо країна не побудувала достатньо готелів, щоб розмістити всіх охочих. Ческі зазначив: «Приблизно 120 000 уболівальників – кожний п’ятий гість чемпіонату – оселилися в країні завдяки Airbnb; вони прибули до Бразилії зі 150 країн. Бразильські квартировласники за допомогою Airbnb заробили приблизно 38 млн доларів на бронюванні під час чемпіонату світу. Під час змагань у Ріо протягом місяця кожен квартировласник заробив 4000 доларів, що вчетверо більше, ніж місячна зарплатня в Ріо. А на півфінальний матч “Бразилія – Німеччина” у бразильців оселилося 189 000 німецьких гостей».

      Виявляється, у кожному з нас живе готельєр! Але Ческі та його партнери не тільки виявили проникливість, а ще й влучно розрахували час. Чому? Бо їхня ідея припала на 2007 рік. Без технологій, що з’явилися тогоріч, зауважив Ческі, не було б Airbnb. Початківцям потрібен був швидкий, вільний, простий і повсюдний зв’язок – від Гаваїв до Гонконґу, що налагодився на початку 2000-х років, пояснював він.