Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності. Томас Фридман

патернів. «Проте якщо комп’ютер створено для розуміння онкології, то він лише в її межах і працюватиме, враховуючи нову літературу, що видається на цю тему. Але уявлення про те, що він раптом почне конструювати автівки, безпідставне».

      Станом на червень 2016 року суперкомп’ютер Вотсон уже використовували 15 провідних світових онкоінститутів, у нього завантажено понад 12 млн сторінок статей із медицини, 300 медичних часописів, 200 підручників і десятки мільйонів історій хвороб, і ця кількість матеріалів далі зростає. Ідея не в тому, щоб довести, що Вотсон колись замінить лікарів, зазначив Келлі, а в тому, щоб показати, яку неоціненну допомогу він може надати лікарям, у яких здавна є проблема з відстежуванням поточної медичної літератури й нових відкриттів. Супернова просто яскравіше виявляє цю проблему: за оцінками дослідників, лікареві первинної медико-санітарної допомоги знадобилося б понад 630 годин на місяць, щоб ознайомитися з безперервною навалою нової літератури у своїй галузі.

      І саме Вотсон чи інший суперкомп’ютер може стати мостом у майбутнє, бо задарма надаватиме масиви інформації про складнощі з діагностуванням. У минулому, коли пацієнтові діагностували рак, онкологам доводилося вибирати між трьома відомими схемами лікування на основі десятка прочитаних нещодавно статей із проблем медицини. Сьогодні, зауважує команда IBM, завдяки генетичному секвенуванню пухлини за допомогою лабораторного аналізу протягом години лікар, користуючись Вотсоном, теж протягом години, може призначити ліки, що найкраще діють саме на цю пухлину. IBM завантажує до медичного суперкомп’ютера 3000 зображень, що 200 з них – меланоми, а 2800 – ні, і Вотсон за алгоритмом вивчає кольори, топографію та контури меланом. Передивившись десятки тисяч зображень і розуміючи, що в цих зображеннях спільне, Вотсон набагато швидше за людину ідентифікує саме світлини з раком. Така допомога машини дає змогу лікарям більше уваги приділити саме пацієнтові.

      Тобто магія Вотсона діє тоді, коли вона поєднується з такими унікальними здатностями лікаря, як інтуїція, емпатія, уміння робити власний висновок. Синтез обох факторів може привести до знання та його застосування на значно вищому рівні, ніж це робилося б окремо, а не разом. У шоу Jeopardy!, за словами Келлі, проти машини грало двоє чемпіонів; у майбутньому Вотсон і лікарі – машина й люди – розв’язуватимуть проблеми разом. Комп’ютерна наука, додав він, «і медицина розвиватимуться досить швидко. Це коеволюція. Ми допомагатимемо одне одному. Я уявляю собі ситуації, коли я, пацієнт, комп’ютер, медсестра та мій аспірант будемо взаємодіяти в оглядовій кімнаті».

      З часом усе це реформує медицину та змінить те, що ми називаємо розумним, доводить Келлі: «У ХХІ столітті знання всіх відповідей ще не свідчитиме про інтелект, а ознакою генія стане уміння ставити правильні запитання».

      Справді, ми щодня читаємо, як у дедалі більшої кількості машин з’являється штучний інтелект, що робить їх гнучкішими, інтуїтивними, подібними до людини, і вони починають