Дивовижні технології. Дизайн та інтернет речей. Девід Роуз

вигином, решіткою у формі посмішки – і ми почнемо приписувати йому певну особистість. Він здаватиметься нам надійним, жвавим, зверхнім, дружнім. Якщо машина вміє пересуватися, наші очікування розуму та особистості підживлюються ще сильніше. «Додайте обличчя, – каже Шеррі Теркл, соціолог з МТІ, – і нам гаплик».

      Ця теорія підтверджується одним невеличким прикладом: сотні блогів повідомляють про прив’язаність людей до їхніх роботів-пилотягів Roomba. Можливо, усмішкоподібна деталь у нього на кришці в поєднанні з тупою, але неспішною рішучістю, з якою він б’ється об речі, проте не відступає, і те, як він крутиться та видає неперервне механічне муркотіння, робить Roomba занадто милим і чарівним, щоб перед ним можна було встояти.

      Конструктори автомобілів також враховують цю тенденцію, особливо розробляючи «обличчя» автомобіля. Подивіться, як еволюціонував з роками BMW серії 3. Який «характер» у моделі 1968 року? З цими її широко розплющеними очима, великим розтуленим ротом, витонченим13 носиком решітки, босими ногами та високим чолом? А який тип особистості сформувався до 2006 року? Хтось стриманіший, доросліший, менш товариський?

      З огляду на нашу вразливість до найслабших натяків на особистість, легко екстраполювати, що в майбутньому наша взаємодія з машинами та послугами буде куди більше просякнута особистістю і ми налагоджуватимемо дедалі тісніші стосунки з цими пристроями, навіть якщо вони не будуть витримані в робототехнічній традиції. Ми вже висловлюємо судження щодо численних інших неживих предметів: інструментів, іграшок, побутових приладів, автомобілів, навіть будівель – та інтерпретуємо їх як такі, що усміхаються, супляться, виявляють лють чи задоволення. Я очікую, що в нашому житті ми матимемо стосунки із сотнями машин, кожна з яких виконуватиме спеціалізовану роль: наставника, психіатра, тренера, купувальника, гумориста.

      Я поставив Шеррі Теркл окреме питання щодо робота Kismet, створеного в МТІ для сприяння дослідженням усіх цих питань, пов’язаних із соціальними роботами. Kismet має емоційні очі з велетенськими зіницями, довгими віями, рухомими губами та поглядом, що має копіювати людський, якщо точніше – дитячий. Kismet переймається тим, чим переймаєтеся ви. Шеррі визнає, що це справляє непереборне враження. Якщо посадити вас навпроти Kismet, ви дуже швидко до нього прив’яжетесь. Ви дуже швидко почнете читати в його обличчі емоції та наміри, робити висновки щодо його цілей, відчувати, що ця машина щиро про вас піклується.

      Правило взаємності

      Роботи, подібні до Kismet, порушують вкрай важливе питання: як соціальна взаємодія з наділеною особистістю технологією відбивається на нас із вами? Соціально-психологічна концепція (та загальноприйняте розуміння) взаємності стверджує, що те, як ми ставимося до інших, впливає на те, як інші ставляться до нас у відповідь. Цей принцип лежить в основі людської поведінки. Добро породжує добро. Проте як працює правило взаємності у разі нашої взаємодії з роботами?

      На допомогу знов-таки приходить дослідження,

13

Welsh J. Why Cars Got Angry / Jonathan Welsh // Wall Street Journal. – Mode of access: http://online.wsj.com/article/SB11419515086 9994250.html.