Сяйво. Стівен Кінг

любий?

      – Якщо вони були одружені, чому вони мали різні прізвища? У вас з татом однакові прізвища.

      – Так, але ж ми не знаменитості, Денні, – сказав Джек. – Знамениті жінки залишають собі ті самі прізвища навіть після того, як виходять заміж, бо їхні прізвища – це їхній хліб з маслом.

      – Хліб з маслом, – геть спантеличений повторив Денні.

      – Тато має на увазі, що люди звикли ходити в кіно і дивитися Мерилін Монро, – пояснила Венді, – але їм може не сподобатися ходити дивитися Мерилін Міллер.

      – Чому так? Вона ж буде тією самою леді. Хіба це не всім зрозуміло?

      – Зрозуміло, проте… – вона безпорадно поглянула на Джека.

      – Якось у цьому номері зупинявся Труман Капоті[83], – нетерпляче перебив їх Уллман. І відчинив двері. – Це вже за мого часу тут. Жах, який приємний чоловік. Континентальні манери[84].

      Не було в цих кімнатах нічого дивного (окрім відсутності люків, про які чомусь вряди-годи згадував містер Уллман), нічого такого, що б налякало Денні. Фактично, лише ще одна річ на третьому поверсі збентежила Денні, але він не міг сказати чому. Саме перед тим, як завернути за ріг, щоби вертатися до ліфта, їм трапився на стіні вогнегасник, шафка з яким була прочинена і чекала, немов чийсь рот, повний золотих зубів.

      То був старомодний вогнегасник з пласким рукавом, складеним уздовж самого себе у кілька десятків згортків, один його кінець було під’єднано до великого червоного вентиля, а інший закінчувався мідним наконечником. Згортки рукава тримала при місці червона сталева рейка на шарнірі. При пожежі сталеву рейку можна одним сильним поштовхом відкинути геть, і звільнений рукав ваш. Такі речі Денні умів збагнути; він легко здогадувався, як що працює. Уже у два з половиню роки він відкривав захисну хвіртку, яку встановив його батько на верхівці сходів у їхньому будинку в Стовінгтоні. Денні укмітив, як працює замок. Батько казав, що це ХИЗТ. Деякі люди мають ХИЗТ, а деякі – ні.

      Вогнегасник був трохи старшим за ті, які він бачив раніше – наприклад, у дитсадку, – але в цьому не було чогось незвичайного. Однак цей згорнувся там, як задрімана змія на тлі світло-блакитних шпалер, і це наповнило Денні невиразною тривогою. Він зрадів, що той зник із виду, коли вони завернули за ріг.

      – Звичайно, всі вікна мусять бути прикриті віконницями, – сказав містер Уллман, коли вони знову ступили в ліфт. І знову кабіна під ними нудотливо осіла. – Але мене особливо турбує вікно в Президентському люксі. Оригінальний рахунок за це вікно становив чотириста двадцять доларів, а це було понад тридцять років тому. Сьогодні його заміна коштуватиме увосьмеро дорожче.

      – Я його прикриватиму віконницями, – сказав Джек.

      Вони спустилися на другий поверх, де знову дивились кімнати, а в тамтешньому коридорі було навіть ще більше закрутів і поворотів. Тепер світло у вікнах почало помітно згасати, це сонце вже заходило за гори. Містер Уллман тут показав їм лише пару номерів, та й поготів. Той номер двісті

83

Truman Capote (1924–1984) – класик американської літератури ХХ століття, романіст, новеліст, драматург, за творами якого знято чимало видатних фільмів, зокрема, «Сніданок у Тіффані»; раніше прізвище письменника передавалося українською невідповідно його справжньому звучанню: Капоте.

84

Суто британський вираз, що означає «європейські манери»; цим Уллман показує свою вишуканість, якою іноді хизуються американські англофіли.