Нотатки про Шерлока Голмса. Артур Конан Дойл

поглядом, дивлячись у вікно. Ми знову почули його голос тільки на Нью-стрит.

      Близько семи вечора ми втрьох стояли на Корпорейшн- стрит.

      – Немає сенсу підійматися завчасно, – сказав наш клієнт. – Він явно приходить туди тільки для того, щоб зустрітися зі мною. Ми нікого там не знайдемо… О, дивіться! – раптом вигукнув Пікрофт. – Ось він іде.

      Він указав на приземкуватого чоловіка в добротному костюмі, який крокував протилежною стороною вулиці. Помітивши хлопчика, який продавав свіжий випуск вечірньої газети, чоловік перебіг через вулицю, спритно лавіруючи між кебами, купив газету та зник у дверях.

      – Що я вам казав! – просяяв наш клієнт. – У будинку, куди він увійшов, якраз і розташована контора. Йдіть за мною!

      Простуючи за ним, ми піднялися на п’ятий поверх і зупинились біля прочинених дверей. Пікрофт постукав, і ми переступили поріг порожньої кімнати – точно такої, як змалював наш клієнт. За єдиним столом сидів чоловік, за яким ми спостерігали на вулиці. Перед ним лежала розгорнута газета. Але коли він звернув на нас погляд, я побачив очі, сповнені надзвичайної скорботи й жаху. Такого жаху, ніби для нього настала фатальна хвилина. Лоб чоловіка блищав від поту, а витріщені очі шалено бігали. Він зиркнув на свого працівника так, наче бачив уперше в житті, й зі здивованого обличчя нашого супутника я зрозумів, що відбувається щось незвичне.

      – Що з вами, містере Піннер? – закричав Голл Пікрофт. – Вам зле?

      – Так, щось мені недобре. – Чоловік облизав пересохлі губи. Йому ледве вдалось опанувати себе. – Що це за пани з вами?

      – Це містер Гарріс із Бермендсі, а це містер Прайс, він місцевий, з Бірмінгема. Вони мої друзі, досвідчені фахівці, але не так давно залишились без роботи й сподіваються, що, можливо, у вас знайдеться вакантне місце.

      – Цілком можливо, цілком можливо. – По обличчю містера Піннера промайнула дивна усмішка. – Чим ви займаєтеся, містере Гарріс?

      – Я – бухгалтер, – сказав Голмс.

      – Непогано, нам саме потрібні хороші бухгалтери. А ви, містере Прайс?