Флорентійські хроніки. Державець (збірник). Никколо Макиавелли

владу, і попросив допомоги в папи, обіцяючи йому свою дружбу. Той підтримав його, змусивши інших правителів поступитися. На перших порах Дезидерій залишався вірний своєму слову і передавав верховному понтифіку землі, як про це було домовлено з Пипіном. Константинопольські екзархи більше не потикалися до Равенни, нею правили за волею римського першосвященика.

      XI

      Незабаром Пипін помер, і на троні його заступив син Карл, той самий, який величчю своїх звершень заслужив наймення Великого. Папувати на той час став Теодор І, який розсварився з Дезидерієм і був обложений ним у Римі. Тоді папа попросив допомоги у Карла, який перейшов через Альпи, обложив Дезидерія в Павії, полонив його разом з синами й відіслав бранцями у Францію. Потім він вирушив до Рима провідати папу і там заявив, що папа яко намісник Божий на землі не може ставитися на суд людський; римський же першосвященик і народ римський проголосили Карла цезарем. Таким чином Рим знову дістав цезаря на Заході, але нині уже не папа потребував, як раніше, підтримки цезаря, а цезар потребував підтримки папи при обранні. В міру того як цезар утрачав свої привілеї, вони переходили до Церкви, і завдяки цьому її влада над правителями світськими щодень міцніла. В Італії лонгобарди перебували вже двісті тридцять два роки і від італійців різнилися тільки назвою. Карл надумав – це було за папства Льва III – запровадити в Італії лад і погодився на те, щоб вони осіли в краю, де з'явилися спочатку, і щоб цей край називався Ломбардією. А щоб змусити їх шанувати римське наймення, він звелів, аби суміжна з ними частина равеннського екзархату відтоді називалася Романьєю. До того ж сина свого Пипіна він проголосив італійським королем з тим, щоб його юрисдикція сягала аж до Беневента; інші землі належали грецькому цезареві, з яким Карл уклав угоду. Тим часом понтифікат обійняв Пасхалій І, і ось парохи римських церков, щоб наблизитися до папи і мати змогу обирати його, надумали піднести свою владу пишним титулом і почали називатися кардиналами. Вони присвоїли собі великі привілеї, і то такі великі, що римський народ перестав брати участь у виборі понтифіків й що нині лише зрідка папа обирався не з їхнього числа. Коли помер Пасхалій, проголосили вони папою Євгенія II з парафії Санта Сабіна. Тому в Італії, оскільки вона опинилася в руках франків, змінилися почасти спосіб і лад правління. А все тому, що папська влада взяла гору над світською і що франки ввели в ній титули графів і маркграфів, як ото перед тим Лонгін, екзарх равеннський, запровадив звання дука. Коли потім папою став римлянин Оспорко, він побажав перемінити таке простацьке ім'я і назвався Сергієм, відтоді повівся звичай, за яким римські першосвященики по своєму обранні почали змінювати ім'я.

      XII

      Тим часом помер цезар Карл, передавши трон своєму синові Людовікові. По кончині ж останнього між синами його пішли такі чвари, що на час онуків франкський рід утратив імперію, яка перейшла до германських зверхників: першим германським цезарем став Арнольф.