Могутніше за меч. Джеффри Арчер

було знайти не важко, як і «Аґенцію з нерухомості Воткінса», про що повідомляла похмура вивіска, що гойдалася на вітрі. Себу знадобився певний час, щоб вивчити пропозиції продажу у вітрині. Ціни варіювали від семисот до дванадцяти тисяч фунтів, тоді що у цих місцинах могло коштувати один мільйон шістсот тисяч?

      Себ відчинив вхідні двері, і про його візит повідомив вхідний дзвіночок. За столом сидів якийсь молодик, який при появі Себа звів на нього погляд.

      – Пан Воткінс на місці? – запитав Себ.

      – Зараз він із замовником, але незабаром повернеться, – прозвучала відповідь, тут двері позаду молодика відчинилися і до кімнати зайшли двоє чоловіків.

      – Я оформлю папери не пізніше понеділка, тож якщо зможете залишити завдаток у свого адвоката, це допоможе прискорити справу, – сказав старший із двох чоловіків, відчиняючи двері клієнтові.

      – Цей джентльмен хоче з вами зустрітися, пане Воткінс, – повідомив молодик за столом.

      – Доброго ранку, – привітався Воткінс і простягнув руку. – Заходьте до мого кабінету.

      Він відчинив двері й провів досередини свого потенційного клієнта.

      Себ зайшов до маленької кімнатки, в якій помістилися стіл і три стільці. На стінах висіли світлини минулих тріумфів, кожна з яких була позначена червоною наліпкою зі словом «Продано». Погляд Себа зупинився на великому маєтку з кількома акрами землі. Він хотів допомогти Воткінсу швидко допетрати, що саме його цікавить. На обличчі агента з нерухомості з’явилася тепла посмішка.

      – Це той тип власності, який ви шукаєте?

      – Я сподівався знайти великий заміський будинок із кількома акрами сільськогосподарських угідь, – заявив Себ, сідаючи навпроти Воткінса.

      – Боюся, що такі пропозиції не часто з’являються на ринку. Але у мене є один-два варіанти, які можуть вас зацікавити.

      Відхилившись назад, він висунув шухляду єдиної шафи й витягнув звідти три теки.

      – Але маю вас попередити, що ціна на землю фермерських господарств зросла, позаяк уряд вирішив дозволити податкові пільги тим, хто інвестує в сільськогосподарські угіддя.

      Себ промовчав, і Воткінс розгорнув першу теку.

      – Ферма «Асґарт», розташована на кордоні з Веллсом, сімдесят акрів землі, здебільшого ріллі, і чудовий вікторіанський особняк… потребує невеликого ремонту, – додав він неохоче.

      – А ціна?

      – Триста двадцять тисяч, – назвав Воткінс, передаючи брошуру, і швидко додав: – Але можливий торг.

      Себ заперечно похитав головою:

      – Я сподівався на щось не менше тисячі акрів.

      Очі Воткінса спалахнули так, ніби він виграв джек-пот.

      – Є одна виняткова пропозиція, яка нещодавно потрапила на ринок, але я лише субагент, і, на жаль, оферти можна складати лише до п’ятої години цієї п’ятниці.

      – Якщо це те, що мені треба, я не зволікатиму.

      Воткінс відсунув шухляду свого письмового столу і запропонував клієнтові брошуру ферми «Шифнал».

      – Це вже виглядає цікавішим, – схвалив Себ, гортаючи сторінки брошури. – Скільки за неї просять?

      Ріелтор