Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка. Коллектив авторов

чином, влада нового суверена поширюється на величезній території, яка охоплює Фландрію, Нідерланди, Німеччину, Італію та Іспанію з усіма її неєвропейськими володіннями. Така концентрація сили в руках одного суверена, породжена влучною шлюбно-династичною політикою, є головною причиною порушення балансу, встановленого Нуайонським миром.

      Карл V

      Справді, між французькими Валуа та іспанським Габсбургами існували причини для конфлікту, а стрімке сходженню Карла V тільки ще більше розпалювало суперечності між ними. Після марного оскарження імператорської корони Карла V Франциск I був занепокоєний через надмірну силу його іспанського суперника, котрий своїм обранням зумів об’єднати північні володіння із середземноморськими під антифранцузьким гаслом. Іспанський правитель також висловив династичні претензії щодо Бургундії, яку французи відібрали в Габсбургів, але яка все ж залишилась їхнім володінням. Але, знову-таки, Італія – головна причина конфлікту; насправді, Ломбардія у французьких руках перешкоджає реалізації територіальної спадкоємності Габсбургів на європейському рівні, а саме на територіях, що простягаються від італійського Півдня до рівнин Фландрії.

      Італія як поле бою

      Між 1521 і 1559 р. поміж Францією та Іспанією сталася серія воєн за встановлення воєнно-політичного панування над усією Європою шляхом завоювання Італії. Перша фаза конфлікту тривала до 1529 р., в якій переважали сили Іспанії. Фактично Карл V у 1525 р. після перемоги над Франциском I у Павії завоював Ломбардію. Щоб домогтися свого звільнення[15], французький король змушений підписати дуже обтяжливу угоду – Мадридський мир 1526 р., який передбачав відмову від усіх французьких володінь в Італії і Бургундії. Італійські держави, побоюючись надмірної влади Габсбургів після поразки французів, об’єдналися з Франциском I, який, звільнившись з полону в Павії, оголосив мир, укладений з Карлом V, недійсним. Разом із Венецією і Папою Климентом VII французький імператор формує Коньякську лігу, щоб відновити війну з Карлом V та помститися йому. Але навіть цей пакт, який не може бути потужним інструментом дипломатичного тиску та воєнного втручання, виявляється неміцним та непевним союзом. Проте перед початком війни відбувається сенсаційна подія, яка стрясає всю Європу. У травні 1527 р. імперські солдати, переважно німецькі найманці лютеранської віри, залишившись без оплати, вирішили напасти на Рим. П’ятнадцять тисяч ландскнехтів вдерлися в місто й пограбували його, змусивши Климента VII переховуватися за стінами замку Святого Ангела. Водночас французька армія під керівництвом генерала Лотрека розпочала бойові дії, але після недовгої окупації Ломбардії змушена була знову відступити. Однак на цьому етапі загальні фінансові труднощі супротивників і загрозливий тиск з боку турків, які перемогли в Угорщині та були готовими до нападу на володіння Габсбургів, змусили Карла V підписати угоду, що для французів наразі була менш невигідною, ніж попередня.

      Мир

15

Франциска було захоплено у полон після поразки французів 24 лютого 1525 р. у битві біля Павії. Пораненого двічі Франциска було ув’язнено спочатку в замку Піццигеттон, а потім у Мадриді. – Прим. пер.