Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули. Коллектив авторов

Читать онлайн.
Название Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули
Автор произведения Коллектив авторов
Жанр История
Серия Великий науковий проект
Издательство История
Год выпуска 2020
isbn



Скачать книгу

з ґраждою», «дім ґраждою», «хата в брамах», «брами») [6, с. 29].

      Як і в інших місцевостях Карпатського краю, тут простежували кілька варіантів дворів вільної забудови, проте переважали «оседки» з нерівномірно розкиданими будівлями – так званий безсистемний двір [12, с. 89]. Двори регулярної забудови (периметральні, паралельні, П- та Г-подібні) здебільшого траплялися у сільських осередках – біля дороги. Кількість будівель в обійсті могла бути різною. Скажімо у бідняцькому дворі зі с. Бистрець Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. наявна лише житлова споруда, оточена хлівцями, пивниця та два обороги. А от до складу двору зі с. Черемошна Верховинського р-ну Івано-Франківської обл. входить хата, невеличка стаєнка та комора. Натомість у дворі зі с. Руська Путильського р-ну Чернівецької обл. хата розташована на пагорбі у глибині двору, вище неї пасіка – видовжена у плані (8x2,4 м) зрубна будівля. Інші споруди («кліть», «оборіг», «стайня» (з хлівцем на свині), «курник», «пивниця», криниця) безсистемно розкидані на пагорбі. Двір зі с. Верхній Ясенів (Верховинського р-ну Івано-Франківської обл.) розміщений уздовж тераси на пагорбі. Зі східного боку перпендикулярно до тераси стоїть дводільна споруда (3x7,4 м), призначена для утримання овець і кіз, нижче неї – «озниця» (сушарня; 4x3 м). Далі на захід уздовж тераси міститься «дроворуб» (піддашшя на шість окремих секцій), відтак – житло («хата» + «хороми» + «хата» + «комора»; 15x6 м) з притулами та кам'яною «пивницею» при тильній стіні. На захід від хати розташована досить велика (8x5,5 м) «стайня» для корів, у якій виділено чотири великі «кучі» для свиней. Нижче хати – город, стайня, оточена фруктовими деревами.

      Фрагмент забудови «ґражди» 1885 р.; с. Яворів Косівського р-ну Івано-Франківської обл.

      Жоден із дослідників народного будівництва Гуцульщини не міг оминути увагою «ґражди» – замкнутого по периметру житловими і господарськими будівлями та критими переходами двору, який, на думку учених, є одним із найдавніших типів забудови. Поки що важко відповісти однозначно на питання про причини виникнення замкнутих дворів. Дослідники лише з упевненістю стверджують, що у процесі ґенезису таких дворів важливу роль відіграли природно-кліматичні умови, специфіка господарських занять та безсистемно-розсіяний тип розселення, характерний для Гуцульщини. В гуцулів побутували два типи «ґражди»: з одним подвір'ям і двома (подвір'я завжди мостили каменем). За твердженням учених перший тип переважав, «ґражди» із двома подвір'ями виявлені у багатшого населення Верховинського (смт Верховина, с. Замагора [8, с. 38–39]), Надвірнянського та Рахівського р-нів [6, с. 37]. Відомі також окремі випадки замкнутого двору, що мав три двори (с. Ільці Верховинського р-ну Івано-Франківської обл.). Знову ж, Станіслав Вінценз подав опис унікальної «ґражди» із с. Верхній Ясенів Верховинського р-ну з шістьма дворами [3, с. 35–38].

      Кількість будівель у замкнутих дворах теж була різною. Скажімо, у с. Снідавка Косівського р-ну Івано-Франківської обл. збереглася «ґражда» (загальні розміри: 16x9,6 м), до складу