Нескінченність не для слабаків. Книга про менеджерів, які хакнули систему держуправління. Юрий Голик

І Резніченко часто казав: «Чому це неможливо? Тому що так ніхто не робив? То й що? Зробімо це!»

Блоґ на site.ua, 2018 рік, весна

      Навчити слона танцювати

      «Всепропальники», не здатні думати головою і аналізувати, не помітили кількох важливих, як на мене, подій, усі дані про які є у відкритому доступі.

      Наприклад, у нас у Дніпропетровській області відбулися цьогорічні торги щодо шкільних автобусів.

      11 шкільних автобусів до 31 липня будуть в області й роз’їдуться по її районах.

      Взагалі, наша Дніпропетровська область, напевно, одна з небагатьох, у яких забезпеченість шкільними автобусами за три роки доведено до 100 %. Ми вже почали заміну старих шкільних автобусів на нові.

      Ще приклад – ми вже закупили медичне обладнання на багато сотень мільйонів гривень, включаючи все необхідне для переведення на лапароскопію всієї лікарні ім. Мечникова.

      Досі таку величезну лікарню одночасно на безрозрізні операції ніхто в країні, крім нас, не переводив.

      Ага. Поки баранкуваті борці за незрозуміло що б’ються в істериках, область під керівництвом технократичного й непублічного Резніченка методично закриває to-do в Basecamp.

      У 2015-му ми придбали автобуси пізньої осені. Кожного наступного року ми робили це швидше і швидше.

      У 2015-му комп’ютерні та магнітно-резонансні томографи, закуплені для лікарень області, потрапляли до неї лише в грудні. Тепер деякі з них уже на місці, друга частина надійде вже в травні та червні.

      Ми навчилися вже в квітні здавати зроблені дороги, а не тільки-тільки оголошувати на них торги; у травні – закуповувати автобуси, а в липні разом з нашим колегами та однодумцями з обласної ради складати бюджет наступного року.

      Так, система держуправління в нашій країні – це рідкісна заплутана хрінь, здатна підірвати мозок будь-якій нормальній розсудливій людині, але це не означає, що цю систему неможливо навчити працювати правильно, плануючи і вчасно.

      Звичайно, іноді і нам, і нашим колегам з будівлі навпроти ОДА складно одразу зрозуміти, що ми обговорюємо – теперішнє чи майбутнє, але всі ми знаємо напевно, що ми не обговорюємо минуле, не шукаємо виправдань, але завжди знаходимо можливості і способи прискорити навіть те, що, здавалося б, прискорити неможливо.

      Точно знаю, що в жовтні, коли багато областей укладатимуть асфальт на дороги, ми готуватимемо його ж, але для доріг уже наступного, 2019-го року. Власне, ми вже почали це робити.

      Дорогу здолає той, хто йде, вміє планувати і перенавчати навіть найнедосконаліші системи.

      Одне з міст області мало великі борги за опалення. Нам кажуть, що треба йому допомогти, може, своїм звичаєм, грошей виділити з бюджету області. Резніченко сказав: «Там обрали міського голову? Обрали. Це його відповідальність. А ми дороги будуватимемо». Йому кажуть, що потім йому ж як обласному керівнику, за ці борги й перепаде. Він каже: «От і добре, нехай перепадає, я вийду на ТБ і розкажу, хто вліз у борги і чому. Але фінансувати коштом