Название | Айвенго |
---|---|
Автор произведения | Вальтер Скотт |
Жанр | Приключения: прочее |
Серия | Бібліотека світової літератури |
Издательство | Приключения: прочее |
Год выпуска | 1819 |
isbn | 978-966-03-9107-9 |
Освальд повернувся і, схилившись до свого хазяїна, прошепотів йому на вухо:
– Це єврей, він назвав себе Ісааком з Йорка. Чи добре буде, якщо я приведу його сюди?
– Нехай Гурт виконує твої обов’язки, Освальде, – сказав Вамба, як завжди, нахабно. – Свинопас вшанує єврея як годиться.
– Пресвята Діво, – прошепотів абат, осіняючи себе хресним знаменням. – Пустити єврея в таке товариство!
– Що? – відгукнувся тамплієр. – Щоб собака-єврей наблизився до захисника Гробу Господнього?
– Ти ба, – сказав Вамба, – виходить, тамплієри люблять тільки єврейські грошенята, а єврейське товариство їм не до вподоби!
– Нічого не вдієш, шановні гості, – мовив Седрік, – я не можу порушити закони гостинності, щоб догодити вам. Якщо Господь наш стільки століть терпів цілий народ запеклих єретиків, то й ми можемо потерпіти одного єврея кілька годин. Проте я нікого не силую розмовляти з ним або їсти з ним разом. Посадіть його за інший стіл і погодуйте окремо. А втім, – додав він з посмішкою, – може, оті чужинці в чалмах приймуть його до свого товариства?
– Сер френклін, – відповів тамплієр, – мої сарацинські невільники – вірні мусульмани і зневажають євреїв анітрохи не менше, ніж християни.
– От лишень не знаю, – втрутився Вамба, – чим прихильники Магомета і Термаганта[106] кращі від цього народу, що його колись вибрав сам Бог!
– Ну то хай він сяде з тобою, Вамбо, – відповів Седрік. – Дурень і шахрай – якраз до пари.
– Дурень знає, як повестися з шахраєм, – сказав Вамба, змахнувши кісткою від свинячого окосту.
– Цить! Ось він іде, – мовив Седрік.
Впущений без будь-яких церемоній, до зали боязко і нерішуче ступив сухорлявий, високий на зріст старий чоловік; він щокроку кланявся і тому здавався нижчим, ніж був насправді, від звички схиляти спину. Риси його обличчя були тонкі і правильні; орлиний ніс, гострі чорні очі, високе чоло, пооране зморшками, довге сиве волосся і пишна борода могли б створити гідне враження, коли б не так яскраво свідчили про його приналежність до племені, яке за тих диких часів викликало відразу в марновірного і темного простолюду, а з боку користолюбних і жадібних дворян зазнавало найжорстокіших утисків. Одяг єврея, що вельми потерпів від негоди, складався з простого темно-брунатного плаща і темно-червоного хітона. На ньому були грубі чоботи, оторочені хутром, і широкий пасок, за яким стирчали невеликий ніж і коробочка з письмовим приладдям. На голові в нього був високий чотирикутний капелюх жовтого кольору й особливої форми: закон приписував євреям носити такі капелюхи, що відрізняли їх від християн. Увійшовши до зали, єврей одразу ж скинув його.
Прийом, наданий цьому чоловікові в оселі Седріка Сакса, задовольнив би навіть найревнішого прихильника ізраїльтян. Сам Седрік у відповідь на незліченні поклони єврея лише хитнув
106