Небезпека «Дому на околиці». Агата Кристи

– «Малою Нік», «Чортеням». А так я взагалі-то Маґдала.

      – Незвичне ім’я.

      – Еге, воно в нас на кшталт династичного. У роду Баклі було до холєри Маґдал. Онде висить одна. – Вона кивнула в бік портрета на стіні.

      – А! – тільки й сказав Пуаро. А відтак, перевівши погляд на інший портрет, над каміном, спитав: – Оце ваш дідусь, мадемуазель?

      – Так. Привертає увагу, еге ж? Джим Лазарус хотів купити цю картину, але я не продала: у мене слабкість до Старого Ніка.

      – А-а.

      Пуаро хвилинку помовчав, а потому вкрай серйозно промовив:

      – Revenons à nos moutons[23]. Послухайте, мадемуазель. Я заклинаю вас поставитися до цього серйозно. Вам загрожує небезпека. Сьогодні хтось стріляв у вас із пістолета «Маузер»…

      – Із пістолета «Маузер»?

      Вона на якусь мить перелякалася.

      – Так, а що? Ви знаєте когось, хто має саме «Маузер»?

      Нік посміхнулася.

      – У мене і самої такий є.

      – Та що ви?

      – Так, від батька залишився. Той привіз його додому з війни[24]. От відтоді він тут і валяється. Я днями бачила його в тій шухляді.

      Вона вказала на старомодне бюро. І тут, неначе в неї раптом з’явилася ідея, підійшла до нього й висунула шухляду. А потому якось безпорадно обернулася. У її голосі лунала нова нотка.

      – Отакої, – сказала міс Баклі, – він зник.

      Розділ третій

      Випадковості?

      Саме з цього моменту тональність розмови змінилася. Досі Пуаро та дівчина, самі того не розуміючи, говорили різними мовами – їх розділяла вікова прірва. Для неї слава й репутація бельгійського детектива не важили нічогісінько: вона належала до покоління, яке знає тільки ті великі імена, що на слуху конкретно сьогодні. Тож і його застереження залишали її байдужою. Для неї він був лише досить кумедним підстаркуватим іноземцем із напрочуд мелодраматичною уявою.

      І таке її ставлення збивало мого друга з пантелику. По-перше, страждало його самолюбство. Він бо завжди авторитетно заявляв, що Еркюля Пуаро знає весь світ. Але осьде знайшлася та, яка й чутки про нього не чувала. «Йому піде на користь отриманий досвід», – мимоволі подумалося мені, а все ж це не надто сприяло успіху поточного починання!

      Однак із виявленням пропажі пістолета події перейшли в нову фазу. Нік більше не сприймала цю історію як такий собі потішний жартик. Вона й досі ставилася до неї легковажно, бо такі вже мала вдачу та кредо – не перейматися ну просто нічим, але її манера триматися відчутно змінилася.

      Міс Баклі відійшла від бюро і, присівши на бильце крісла, замислено насупилася.

      – Дивно, – зауважила вона.

      А Пуаро обернувся до мене.

      – Ви не забули, Гастінґсе, «ідейку», про яку я згадував? Ну й ось, він підтвердився, мій невеличкий здогад! Припустимо, що мадемуазель знаходять на землі в саду готелю з вогнепальною раною. І то, можливо, виявляють аж за кілька годин – народу ж бо там ходить зовсім мало. А поруч руки покійної – так, наче щойно випав із долоні, – лежить її власний пістолет. Славна

23

«Повернімося до наших баранів» (фр.), тобто до предмету розмови.

24

Мається на увазі Перша світова війна.