Українські прислів’я і приказки. Отсутствует

вечірню уже гонять, та нас не загонять.

      Нехай дзвонять – їх на панщину не гонять.

      Куди ходім, то ходім – аби не до церкви.

      Коли не прийду до церкви, то все паски святять або колядують.

      Бог Богом, а люди людьми.

      Треба неба, треба й хліба.

      Те іде молиться, а те іде живиться (краде).

      Набожний! Якби такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. – (це про чванькуватих).

      Святий та божий! Свічки поїв, а поночі (у темноті) сидить (як не по правді робить та ще і виправдується).

      Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш.

      Постава свята, а сумління злодійське.

      На Бога дивиться, а чорта бачить.

      Борода як у владики, а сумління як у злодія.

      Борода як у цапа, а зуби як у собаки.

      Показує дорогу, а сам у болото лізе.

      Щодень Бога хвалить і щодень людей дурить.

      Коли те свято буде! – У Бога щодня празник!

      Сьогодні не празник, а ти нам не вказник.

      «А чом ви хлопці не орете?» – «Та, дядьку, свято». – «Яке свято?» – «Чересло і леміш знято», часом і в будень ліпше ніж у свято – аби чого не знято.

      Три дні заходів, а день празнику.

      Чорт, чернець, відьма, забобони

      Чорт чорний, а біс рябенький.

      Чорт не спить, але людей зводить.

      Чорт і горами перевертає.

      Хиба не чорт, щоб не спокусив.

      Чорт кого не підмане.

      Чорт ладану боїться.

      Питався чорт баби: «Що о Бозі люди говорять?» – «Славлять, величають». – «А що о мені?» – «Якось вас дуже на зуби взяли!»

      Що то за пекло, що тепло!

      У пеклі все тепло, а піди в рай, то за дровами дбай.

      До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький.

      Чернеча злоба – до гроба.

      Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе.

      Як рибі без води, так ченцю без монастиря.

      Попів гудьмо, а попами будьмо.

      Коли маєш сто кіп, то будеш піп.

      Піп – золотий сніп.

      На те піп посвятився, щоб по церкві крутився.

      Піп у хвіртку, а чорт у дірку.

      Піп жиє з олтаря, а писар з каламаря.

      Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі.

      Чиї ворота минеш, а попових не минеш.

      Попа одним обідом не нагодуєш.

      Гудимо попа, а піп як ягода.

      Від попа з церкви, від попаді з хати.

      Нема дурнішого від попа: люди плачуть, а він співає.

      Не вміє і Богу бовтнути.

      У ворожки хліба трошки.

      Ворожка з бісом накладає.

      Хто ворожить, той душею наложить.

      Не так буде, як ворожка шепче; а так буде, як Бог дасть.

      Гірша відьма вчена, як родима.

      Сонце світить, дощик кропить, чарівниця масло робить.

      Та він щось знає.

      Відьмак і непевний.

      Упир і непевний, усім відьмам родич кревний.

      Баба Яга – костяная нога.

      Баба сім миль зза пекла (така