Пригоди бравого вояка Швейка. Ярослав Гашек

фон Боценгейм до Швейкового ліжка. – Зносить усе дуже терпляче.

      Баронеса фон Боценгейм сіла на приставлений до Швейкового ліжка стілець і промовила:

      – Чеський фояк, топрий фояк, калік-фояк, пути топлесний фояк, я туже любиф чеський австрієць. – При цьому вона гладила Швейка по неголеному обличчі й вела далі: – Я читала фсі газет, я вам принести хамати, кусайт, смоктайт, курить, чеський фояк – топрий фояк! Johann, kommen Sie her![83]

      Камердинер, який своїми настовбурченими бакенбардами скидався на Бабінського[84], притяг до ліжка чималий кошик, тоді як компаньйонка старої баронеси, висока дама з заплаканим обличчям, сіла до Швейка на ліжко й поправляла в нього за спиною солом’яну подушку, бо була непохитно переконана, що саме так належить поводитися з хворими героями.

      Баронеса тим часом виймала з кошика подарунки. Дюжину смажених курчат, загорнутих у рожевий атласний папір і перев’язаних чорно-жовтою шовковою стрічкою, дві пляшки якогось військового лікеру «Gott, strafe England»[85]. На другому боці пляшки були зображені Франц Йосиф з Вільгельмом, які трималися за руки, начебто хотіли гратися в «кролика в ямці»: «Ти не в силі вже скакати, поможу тобі стрибати». Потім баронеса витягла з кошеля ще три пляшки вина для одужуючих і дві пачки цигарок. Вона елегантно розклала все на порожньому ліжку біля Швейка.

      Потім тут же з’явилась і гарно оправлена книжка «Картинки з життя нашого монарха», написану заслуженим головним редактором нашої теперішньої урядової газети «Чехословацька республіка», який ладен був скочити в воду за старого Франца Йосифа. Були на ліжку також плитки шоколаду з тим самим написом «Gott, strafe England» і знову ж таки з портретом австрійського та німецького імператорів. Але тут вони вже не трималися за руки, а стояли окремо, обернувшись один до одного спиною. Поруч баронеса поклала гарненьку подвійну щіточку для зубів з написом «Viribus unitis»[86], щоб кожен, хто буде чистити зуби, згадував Австрію. Елегантним і дуже потрібним на фронті в окопах даруночком був манікюрний набір. На коробці малюнок, на якому було зображено, як рветься шрапнель, а чолов’яга в касці з багнетом напереваги кидається в атаку. Під малюнком стояв напис: «Für Gott, Kaiser und Vaterland!»[87] На пачці печива малюнка не було, зате на ній написали такий вірш:

      Österreich, du edles Haus,

      steck deine Fahne aus,

      laß sie im Winde wehen,

      Österreich muss ewig stehen!

      з чеським перекладом на другому боці:

      Австріє, шляхетний доме,

      Вистав прапор, нам знайомий,

      Хай його розмає вітер —

      Австрії навіки жити!

      Останнім дарунком був вазон із білим гіацинтом.

      Коли все те виклали на ліжко, у баронеси фон Ботценгейм від розчулення потекли сльози, а в деяких зголоднілих симулянтів – слина. Компаньйонка баронеси підпирала Швейка,

83

Йоганне, ідіть-но сюди! (нім.)

84

…який своїми настовбурченими бакенбардами скидався на Бабінського – Бабінський Вацлав (1796—1879) – відомий в Чехії розбійник. Прибл. в 1830 р. (ймовірно, після дезертирства) зібрав банду і почав займатися грабунками. В 1832 р. був затриманий в с. Куржіводи (під час затримання покусав старосту). Симулював божевілля. Через 4 місяці втік з празького «Будинку для інвалідів» і продовжував коїти злочини, зокрема вчинив кілька вбивств. В 1840 р. був засуджений до 20 р. ув’язнення суворого режиму за розбійні напади, крадіжки, насильство над посадовцями, підробку документів тощо, причому половину епізодів не було доведено. Після ув’язнення працював садівником у жіночому монастирі в Ржепах під Прагою, де й помер. В похилому віці страждав на душевні розлади. В народі мав репутацію «добросердного розбійника». Став героєм народних пісень та легенд. На фотографії зображений з розкішними бакенбардами.

85

Боже, покарай Англію (нім.).

86

Об’єднаними силами (лат.).

87

За Бога, цісаря і Батьківщину! (нім.)