Секрети Лос-Анджелеса. Джеймс Эллрой

трави. Гадженс порпався в шухлядах, витягаючи ділдо та собачі нашийники з шипами. Джек знайшов телефон, погортав записну книжку: а раптом знайдеться телефон наркодилера? Із блокнота випала візитівка: «Флер-де-Ліс». Цілодобово – будь-яке ваше бажання».

      Сід щось пробурмотів. Джек сунув картку назад.

      – Що ж, – сказав, відкашлявшись, Гадженс, – перевірмо, як це звучить. «Тихий різдвяний ранок у Місті Ангелів. І поки добропорядні громадяни сплять сном праведників, наркомани нишпорять містом у пошуках марихуани, проклятої трави, що росте у Пеклі. Молоді кінозірки Теммі Рейнолдс та Рок Роквелл, що загрузли в гріхах, придбали дозу й тепер віддаються розпусті в розкішному особняку Теммі на Голлівуд-Гіллс. Вони ще не знають, що грають із дуже небезпечним вогнем; не знають, що по їхньому сліду вже йде той, що здатний роздмухати цей вогонь: гроза наркодилерів і хранитель спокою доброчесних громадян – знаменитий детектив Джек Вінсеннс! Діставши відомості з анонімного джерела, сержант Вінсеннс бла-бла-бла…» Ну і так далі. Як тобі, Джекі?

      – Вправно написано.

      – Точняк! Якби не такі матеріали, то не бачити мені накладів у дев’ятсот тисяч, як власних вух, а продажі все ростуть і ростуть! Думаю, я ще додам до матеріалу, що ти два рази розлучався, бо твої жінки не могли витримати твоєї священної війни з наркотиками, і що своє ім’я ти дістав у сиротинці міста Вінсеннс, штат Індіана. Ми тобі зробимо гучне ім’я!

      Отакої. А у Відділі боротьби з наркотиками він має погонялово «Сміттє-Джек», яке дістав відтоді, коли, упіймавши Чарлі Паркера на прізвисько «Новобранець», сунув його головою у сміттєвий бак біля клубу «Замбоанга».

      – Краще про «Жетон честі» напиши. Про те, що я приятелюю із Міллером Стентоном і що це я вчив Бретта Чейза грати копа. Що я – ключовий технічний консультант, щось таке.

      Гадженс пирснув сміхом.

      – А що там, Бретта досі малолітки заводять?

      – А чорні досі не вміють танцювати?

      – Лише на південь від бульвару Джефферсона. Дякую за статтю, Джеку.

      – Немає за що.

      – Я серйозно. Радий був тебе побачити.

      Ах ти тарган паршивий! Граєшся зі мною, бо чудово знаєш – варто тобі слівце шепнути цьому довбаному моралісту Вільяму Г. Паркеру – і мені гаплик. Ти добре знаєш, що сталося в сорок сьомому році, мабуть, і документи всі при тобі, і легше легкого підсунути їх кому слід, і мене просто розіпнуть.

      Гадженс підморгнув.

      «Цікаво, – подумав Джек, – чи справді в нього є всі-всі документи?»

      Розділ 4

      Вечірка в самому розпалі, у кімнаті для інструктажу не проштовхнутися.

      Халявний бар: скотч, бурбон, ром, принесений Джеком Вінсеннсом від Сміттє-Джека. Дік Стенсленд замутив у кулері свій знаменитий яєчний коктейль під назвою «Старий Крук». На програвачі хтось увімкнув платівку із непристойними різдвяними пісеньками: Санта із його оленем в них і злягаються й перекидаються. У відділку людей напхано під зав’язку, приходять і приходять з нічної зміни патрульні, забембані виловом волоцюг і спраглі до випивки.

      Бад оглянув