Секрети Лос-Анджелеса. Джеймс Эллрой

для шефа Відділу детективів?

      – Швидше для командира патрульної служби.

      – Тату, ти мріяв, що патрульну службу очолю я, а Відділ детективів – Томас. Але Томас загинув. Не відбирай в мене цієї можливості! Не змушуй мене жити своїми старими мріями.

      Престон уважно поглянув на сина.

      – Я зрозумів, добре, що ти мені сказав це прямо. Це правда, колись я про це мріяв. Але не в цьому справа, ти не відчуваєш людської слабкості, а без цього хорошим детективом не стати.

      Брат Ед мав математичний склад розуму й упадав за гарненькими дівчатами.

      – А Томас відчував?

      – Так.

      – Батьку, та я пристрелив би цього щипача, ледве він поліз би до кишені!

      – Та чорта з два, – сказав було де Спейн, але Престон жестом змусив його замовкнути.

      – Усе гаразд. Едмунде, лише кілька питань, перш ніж я повернуся до гостей. Питання перше: чи зможеш ти сфабрикувати доказ, щоби відправити винного за ґрати?

      – Якщо б…

      – Так чи ні?

      – Я… ні.

      – Зможеш вистрілити озброєним бандитам у спину, знаючи, що на суді їх можуть відмазати і вони вийдуть на волю?

      – Я…

      – Так чи ні, Едмунде.

      – Ні.

      – Зможеш вибити з обвинуваченого зізнання, якщо знаєш, що він винен?

      – Ні.

      – Зможеш підігнати докази на місці злочину під версію прокурора?

      – Ні.

      Престон зітхнув.

      – Що ж, тоді, заради Всевишнього, не ломися на посаду, де тобі доведеться все це робити. Бог обдарував тебе хорошими мізками, користайся ними.

      Ед глянув на свою форму.

      – То я і хочу скористатися для розслідування злочинів.

      – Вийде з тебе детектив чи ні, – усміхнувся Престон, – але завзятості, якої так бракувало Томасу, тобі не позичати. Не просто так ти став героєм війни.

      Задзвонив телефон; де Спейн взяв слухавку. Еду пригадали заміновані японські окопи – і він не зміг подивитися Престону в очі.

      – Лейтенант Фрілінґ з відділку, – промовив де Спейн, – каже, що в’язниця вже під зав’язку. А раніше ввечері підстрелили двох патрульних. Двоє підозрюваних заарештовані, четверо ще на свободі. Просив тебе приїхати раніше.

      Ед обернувся до батька, але Престон вже був у коридорі, жартував з мером Боуроном, у якого на голові красувався різдвяний капелюх із вухами, як у Мучі Мауса.

      Розділ 3

      До дошки на стіні було прикріплено газетні вирізки: «У перестрілці поранено борця з наркоторгівцями», «Під час антинаркотичного рейду в актора Мітчема знайшли марихуану». На столі в рамочках стояли статті з «Цілком таємно»: «Коли до справи береться Відділ боротьби із наркотиками, ділерам непереливки»; «Актори стверджують: своєю достовірністю серіал «Жетон честі» зобов’язаний технічному консультантові». Статтю про «Жетон честі» супроводжувала фотографія: Джек Вінсеннс з головним героєм – Бреттом Чейзом. Але під фото ані слівця про брудні подробиці особистого життя Чейза, які є в досьє редактора, – він педофіл, якого тричі судили за розбещення хлопчиків,