Ukrainian dream. «Последний заговор». Василь Зима

й шампунь для того, щоб надати твоєму масному посіченому волоссю пристойного вигляду бодай на один день. Але надії рано чи пізно обманюють, і ти знову залишаєшся сам на сам зі своїми невирішеними проблемами. Ти встаєш зранку і розумієш, що живеш у старій квартирі, яку винаймаєш за сто п'ятдесят доларів на місяць, і в тебе – нема пристойної роботи, і політична ситуація в країні анітрохи не змінилася й навряд чи зміниться, і дружина не зробила пластичної операції й усе така ж негарна, й єдине тільки радує тебе – що в світі ще є футбол, молоді дівчатка та пиво. Ті люди, які не вірять у цю несвяту триєдиність – футбол, дівчата, пиво, ті ходять постійно злі й геть нестримані. У нас узагалі народ злий. Озлоблений, особливо ті, кому за… Молодь не озлоблена, бо озлобленість – це вже бодай якась реакція, молоді ліньки реагувати на світ – вона його не помічає, ігнорує й намагається жити поза ним. А озлоблення заважає жити. Воно руйнує життя саме тих, хто злиться, і анітрохи не зачіпає те, на що зляться. Зляться в нас на: політиків, дружин і чоловіків, сусідів, футболістів, які програли черговий матч і не потрапили на чемпіонат світу чи Європи, на погоду, начальника, бухгалтерію, країну загалом, громадський транспорт, іноземців, порвані гривні, погане кіно, рекламу, яка перериває улюблений серіал, продавлений матрац, іржаву воду у ванній, хмари, базари та погані дороги.

      Озлоблення – це реакція безсилих людей на життя.

      Депресивні люди злі, і це тільки посилює їхню депресію, поглиблює її, і вони перетворюються з часом на таких маніяків, із якими не хочеться не те що бачитися, а навіть їхати в одному тролейбусі, бо вони обов'язково знайдуть привід, щоби зіпсувати вам настрій, наступивши на ногу, пхнувши плечем, перепитавши кілька разів, чи виходите ви на наступній, і просто обізвавши вас йолопом чи придурком, якому не можна вже нічого сказати, бо одразу ображається. Людей-маніяків у нас багато, і всі вони налаштовані на те, аби зробити вас такими ж нещасними, як і вони самі, або принаймні змусити вас добряче похвилюватися. Люди зляться через те, що не мають конкретних життєвих цілей. Ви знаєте, людям так мало треба для щастя: просто дайте їм якусь роботу і переконайте в тому, що, виконуючи її, вони роблять щось надзвичайно важливе й долучаються до великої місії. Людям потрібно вказати мету, і вони стануть щасливими, бо так їх позбавлять найважчого в житті завдання – шукати сенс і мету людського буття.

      Релігія переконує людей у тому, що, дотримуючись певних канонів, вони потраплять на небо й матимуть вічне щастя, дорожньо-патрульна служба запевняє нас, що, дотримуючись правил дорожнього руху, ми ніколи не потрапимо під машину і не спричинимо аварії, медики доводять нам, що коли ми вестимемо правильний спосіб життя, то помремо вчасно й мало хворітимемо, економісти ж доводять нам те, що в тому разі, якщо ми розпоряджатимемося своїми фінансами правильно, то завжди матимемо їх достатньо, а синоптики дають гарантію того, що після прослуховування повідомлень про погоду на наступний день, ми не потрапимо під дощ, не послизнемося на кризі, не застудимо горла чи