Фарс-мажор. Дмитро Стельмах

поки правоохоронці щось там до пуття розчули,

      Немов у відділках своїх геть всі давно поснули,

      Вона сама взялась удар нічних гостей тримати.

      На ноги підійняла весь письменницький загал,

      І в цьому допоміг їй телефон спілчанський,

      Й розповіла про штурм, цей камуфляжний бал,

      Про це свавілля владою приплачених катал,

      Аж ось примчав і розрулив все Ярівчанський.

      А де, поете, будеш ти, коли якась сволота

      Полізе нашу славну Спілку відбирати?

      Невже без бою впустиш вражу зграю у ворота,

      Дозволиш слухати її паскудного бридкого рота,

      А потім станеш вік себе за це картати?

      Не вірю, що ти втратив вогник полум'яний

      І думаєш відсидітись в байдужості окопах,

      Бо сонця там нема, там є лиш простір тьмяний,

      Застигнеш в ньому, мов солдатик олов'яний,

      А ти ж митець, якого поважають у європах».

      Як аплодували мені побратими! Як посвітлішали їхні обличчя! Мене називали мужнім лицарем української духовності. Як гаряче тис мені руку Владислав Ярівчанський. Ще й сказав:

      – Дмитре, ти поет від Бога. Ти навіть сам не усвідомлюєш масштабу свого таланту. Такі, як ти, Дмитре, народжуються не кожні п'ятдесят років.

      Саме в цей момент подзвонила Мотря. Спитала, що таке жіноча мастурбація. Сказала, що дівчата щось про таке говорять, а вона – ні в зуб ногою.

      Відповів, що саме зараз виступаю перед письменниками і це не найкращий час для ґрунтовної відповіді. Та й не великий фахівець я з цього питання. Але, коротко кажучи, жіноча мастурбація – це дрібненький пустоцвіт на невмирущому дереві кохання. Прісний сурогат, безбарвний ерзац. Любовний самообман нецілісних особистостей. А взагалі, можеш довідатись у своїх «Острозьких черниць», вони про це напевне краще за мене знають.

      Кілька молодих поетес, що опинилися поруч, дивилися на мене з неприхованим захватом. Що такого особливого вони в мені побачили?

      29 лютого, неділя

      Лист від Мотрі! Як приємно, що наші діти все-таки ще пишуть батькам. Наводжу його дослівно:

      «Любий таточку!

      У мене все гаразд. Пишу собі, як ти і наказував. А от моя найближча подруга Мар'яна закохалася. У мотоцикліста Михайла. Михайло щомісяця з новою дівчиною, він тут усіх дівчат полонив. Михайло каже, що він не мотоцикліст Михайло, а байкер Скажений Мігель, і якщо Мар'яна хоче мати з ним щось конкретне, то нехай навчиться спочатку по-нормальному розмовляти, а не вищебечувати як no-писаному, і тату зробить на плечі, ну і на байку хай навчиться їздити. Мар'яна присвячує йому свої вірші, а він тільки сміється. Каже, що то не вірші, а повна хріновина. Але ж то не повна хріновина, то такий у Мар'яни стиль. Вона постмодерністка і називає себе астральною сестрою Михайла Семенка. Мар'яна тихо плаче і каже мені, що вона для нього все зробить, тільки не знає що.

      Казала, що не уявляє собі життя без Михайла і ладна руки на себе накласти.

      Маріанна,