Врятуйте Бетмена. Андрей Кокотюха

хто іменує себе Джокером.

      – Ми повинні його вирахувати? – спитав Білан.

      – Старий, – Черненко знову підвівся. – Нехай він не Джокер, а Ваня чи Вася – мені по барабану. Якби він просто підкидав дурні записочки, то ще півбіди. Але ця скотина ходить по району і лякає дітей. Цього, погодься, терпіти не можна.

      – Гаразд, – приречено зітхнув Максим. – Катю, останнє на сьогодні запитання, тепер – до тебе. Чому ти не розказала про це своєму, гм, ну…

      – Татові, – сухо закінчила Катерина. – До тебе, розумника, не доходить?

      – Ні, – признався Максим.

      – Тоді поясню для особливо обдарованих. Дізнавшись про погрози, особливо про дітей та темні під’їзди, перше, що зробить Анатолій Федорович як директор школи, – заборонить Бал суперегероїв. Я цього не хочу.

      – Більше питань нема, – промовив Білан. – Ну, а ти, Миколо, хочеш бути Бетменом чи вже передумав?

      – Нічого я не передумав, – пробурчав той. – Я ж за порадою прийшов…

      – А раз не передумав, тоді порада тобі така: хочеш бути Бетменом – будь! Тепер Джокер – наша проблема. Он Черненко його просто так порве, нехай тільки попадеться.

      – Порву, – підтвердив Денис.

      І на підтвердження своїх слів театрально загарчав і клацнув зубами.

      6. Джокер залишає сліди

      Компанія розійшлася, а Максим ще лишився.

      Подзвонив додому, запитав у тата, чи можна буде йому вдома трошки посидіти в інтернеті за батьківським комп’ютером. Білан-старший розчарував сина: саме сьогодні йому конче потрібен комп’ютер самому. Бо кінець року не за горами, роботи до біса. Тоді Максим запитав, чи може він ще побути в такому разі тут, у Бабусиній хаті, і посидіти за своїм комп’ютером?

      Коротка пауза. Схвальна відповідь. І попередження: не більше години. Та й то тому, що нині п’ятниця, завтра до школи не треба. Взагалі бажано о такій порі вулицями не вештатися, хоч район більш-менш спокійний. Зрештою, Білан-старший визвався за годину зайти за сином до Бабусиної хати. На тому і зупинилися.

      Дозволену годину Максим використав плідно.

      За цей час він дізнався дуже багато не лише про Бетмена, а й про інших відомих супергероїв, а також про тих, що відомі тільки фанатам. Так само хлопець дізнався про сили зла, яким протистоять всі супергерої разом і кожен окремо. Шляхом простеньких математичних розрахунків Білан підрахував: на кожного героя припадає в середньому десяток лиходіїв. Таким чином, всі вони, зібрані докупи, являють собою не мало й не багато – майже все світове зло.

      Дурня якась, але багатьом це подобається. Значить, ця дурня має право на існування.

      Погодивши це з самим собою, Максим почав вивчати інформацію про героїв та їхніх ворогів уже з більшою часткою серйозності. І коли відведена година спливла, він міг дати собі чітку відповідь принаймні на одне запитання. А саме: хто б не називався Джокером, він не просто діє проти того, хто назвав себе Бетменом. Він використовує методи того, класичного Джокера. Спочатку лиходій з