Пісня Сюзани: Темна Вежа VI. Стивен Кинг

тим, як її розсатанив цей нахабний, уїдливий голос.

      – Ледь не у всьому, що траплялося поганого з Едді, винен ти! – заволала вона тому голосу. – Ти всім зробив би послугу, померши в юності, Генрі!

      Присутні в печері навіть не озирнулися на неї. У чому справа? Хіба вона з Нью-Йорка перестрибнула сюди тодешем заради забави? Якщо так, чому вона не чула дзвоників?

      – Тихіше, тихіше, кохана. – Це в її голові прозвучав голос Едді, ясний як день. – Просто дивися.

      – Ти його чуєш? – спитала вона в Мії. – Ти його…

      – Так! А зараз помовч!

      – Скільки ще ми тут мусимо залишатись? – спитав Едді в Каллагена.

      – Боюся, ще якийсь час, – відповів Каллаген, і Сюзанна зрозуміла, що бачить те, що вже відбувалося. Едді з Каллагеном прийшли до Печери дверей, намагаючись відшукати Кельвіна Тауера і його друга Аарона Діпно. Якраз перед самою битвою з Вовками це відбувалося. Це Каллаген тоді пройшов крізь двері. Поки священик проскакував, Чорна Тринадцятка вхопила Едді. І ледь не вбила. Каллаген повернувся якраз вчасно, щоб утримати Едді, коли той був готовий кинутися з кручі просто в глибоке провалля.

      А саме цієї миті Едді якраз витягав торбу – авжеж, рожеву, вона не помилилася, на боці Кальї вона була таки рожевою – з-під шафки першовидань капризного сея Тауера. У торбі лежала потрібна їм куля, яка з тією ж метою потрібна була Мії: бо нею відкривалися Незнайдені Двері.

      Едді взяв торбу, напівобернувся, та раптом застиг. Насупився.

      – Що таке? – спитав Каллаген.

      – У ній щось є, – відповів Едді.

      – Скринька…

      – Та ні, щось вшите в підкладку. На дотик схоже на камінець чи щось подібне.

      Раптом він подивився ніби прямо на Сюзанну, і та усвідомила, що вона все ще сидить на парковій лавці. Не чутно більше голосів із глибин печери, є тільки шипіння й плескіт води у фонтані. Печера поблякла, Едді й Каллаген поблякли. Немов з найдальшої далі долетіли останні слова Едді:

      – Можливо, тут є секретна кишенька.

      І вже після цього Едді зник.

ДВА

      Отже, тоді вона у тодеші не побувала. Її короткий візит до Печери дверей виявився лише видінням. Чи то, бува, не Едді надіслав їй цю візію? А якщо Едді, чи означає це, що він отримав сигнал, який вона намагалася надіслати йому з Доґана? То були питання, на які Сюзанна не мала відповідей. Якщо їй доведеться побачитися з ним знову, вона його спитає. Вже після того як вкриє його не менш як тисячею поцілунків, звісно.

      Мія підняла червону торбу й повільно провела руками по її боках. Так, судячи з форми, в ній лежить коробка. Але щось іще відчула вона на дотик, якусь припухлість. Едді таки мав рацію: ніби камінчик.

      Вона чи, може, вони – тепер для неї це вже не мало значення – вивернула торбу, помітивши при цім, що пульсація тієї речі, що лежала в ній, посилилася, але намагаючись про це не думати. Ось воно, ось тут… під чимось, ніби під швом.

      Нахилилася ближче й побачила на підкладці торби не рубець, а щось на кшталт клапана