Львівська кухня. Ігор Лильо

закапелках було безліч місць, де збирались веселі та оригінальні, цікаві, проте не завжди у згоді із законом, постаті. Саме на Личакові була моторошна кнайпа «Печера ветеранів», де як рекламу, окрім їжі та танців, пропонували бонусний удар по пиці. У темнуватих закапелках таких кнайп – «мордівень», а коли були гроші, то і під софітами найкращих «сальонів» міста – батяри створили особливу і незабутню атмосферу. Все це збуджувало уяву та просто не могло не подобатись. Для ліквідації в зародку бунтівного характеру майбутнього Тонька – Ґенрика – у школі до нього підсадили розумника і відмінника Віктора Будзінського. За планом учителів, той мав позитивно вплинути на бешкетника. Як результат – школа отримала двох хуліганів, а Тонько – доброго товариша на все життя.

      1

      Бочка – міра об’єму сипких і рідких тіл від 36 до 122 горнців; дорівнювала половині куфи.

      2

      Мускателя – ґатунок середземноморського вина, який вироблявся із спеціального ґатунку винограду.

      3

      Грецьке вино, яке привозили до Львова, здебільшого проходило під єдиною назвою десертного вина – мальвазії. Однак слід мати на увазі, що насправді цей напій мав кілька ґатунків. У Львові вирізняли мускателю, іпсим, алікант, латик, коцифал. («Alicant» – іспанське вино, котре бере свою назву від міста Alicante, «Ipsyma» – вино, що походило з району Сиракуз і назва якого походить від тамтешньої долини Ipsica, «Latyka» – вино із Сицилії, назва походить від міста Licata).

      4

      Хай інші поїдуть, де можуть чи хочуть: до Відня, Парижа чи в Лондон.

      Проте я зі Львова не рушусь нігде,

      Та, мамцю, скарай мене, Боже!

      Ну де ще на світі так добре, як тут?

      Тільки у Львові!

      Де співом колишуть та будять зі сну?

      Тільки у Львові!