Тлумачення снів. Зигмунд Фрейд

Читать онлайн.
Название Тлумачення снів
Автор произведения Зигмунд Фрейд
Жанр Классики психологии
Серия Зарубіжні авторські зібрання
Издательство Классики психологии
Год выпуска 1900
isbn 978-966-03-8736-2



Скачать книгу

можливість тлумачення снів, а розв’язання решти ймовірних проблем на цьому шляху стануть лише доповненням до реалізації мого головного завдання. Моя теза про можливість тлумачення снів одразу заходить у суперечність з панівним вченням про сни і з усіма теоріями, за винятком теорії Шернера, бо «тлумачення» сну означає розкриття його «сенсу», тобто заміна його змісту чимсь, що можна включити повноцінною ланкою у загальний ланцюг наших душевних процесів. Як ми бачили, наукові теорії снів не допускають їх тлумачення, вбачаючи у снах не психічний, а тільки соматичний процес, сигнали якого реєструє психічний апарат. Широка публіка упродовж століть виробила інше ставлення: визнаючи химерність і незрозумілість снів, вона не насмілюється заперечувати наявність у них сенсу як такого. Керована неясним передчуттям, людність визнає, що сни мають певне значення – нехай приховане – і заступають собою інший розумовий процес; нам слід лише правильно розкрити цю заміну, щоб зрозуміти прихований сенс.

      Неспеціалісти завжди намагалися тому «тлумачити» сни, послуговуючись для цього двома принципово відмінними методами.

      Перший з цих методів приймає наповнення сну як єдине ціле і намагається замінити його іншим змістом – зрозумілим, але в чомусь подібним до оригінального. Це «символічне» тлумачення сновидінь, ясна річ, ламається на сновидіннях, які видаються не тільки незрозумілими, але також хаотичними. Приклад такого методу показує біблійний Йосип, розгадуючи сон фараона. Сім огрядних корів, за якими йдуть сім худих, які пожирають попередніх – це символічне заміщення пророцтва про сім голодних років у Єгипті, які поглинуть усе накопичене за попередні ситі роки. Більшість штучних сновидінь, створених поетичною уявою, призначені для такого символічного тлумачення, передаючи думки поета у замаскованому вигляді, що імітує особливості снів [78]. Точка зору, буцімто сни стосуються переважно майбутнього, яке вони здатні передбачити, – пережиток пророчої ролі, приписуваної снам у давнину, – спонукає потім переносити віднайдене значення символічного сну у майбутній час.

      Конкретні вказівки щодо застосування методу символічного тлумачення, звісна річ, неможливі. Успіх залежить від кмітливості й інтуїції інтерпретатора, завдяки чому символічне тлумачення сновидінь розвилося у мистецтво, що потребує особливого хисту [79].

      Інший популярний метод тлумачення снів не ставить таких вимог перед інтерпретатором. Метод цей можна б назвати «декодуванням», оскільки він розуміє сни як своєрідний умовний шифр, у якому кожен окремий знак належить замінити на інший – з відомим значенням – послуговуючись спеціальним ключем. Наприклад, якщо мені сниться лист, а слідом за ним похорон, я дивлюся у «сонник» і з’ясовую, що лист означає «клопоти», а похорон – «заручини». Мені залишається зв’язати ці поняття і, звісно, перенести їх у майбутнє. Цікавим удосконаленням процесу декодування, що до певної міри виправляє його механічність, є твір Артемідора Далдіанського про тлумачення снів



<p>78</p>

У новелі В. Йєнсена «Ґрадіва» я зустрів кілька штучних снів, надзвичайно вміло скомпонованих і доступних для тлумачення – так, ніби вони були не вигадані письменником, а приснилися реальній особі. У відповідь на мій запит письменник запевнив, що моє вчення йому незнайоме. Я використав цю відповідність свого дослідження з творчістю письменника як доказ правильності мого аналізу сновидінь (див. мою брошуру «Маячня і сни у “Ґрадіві” В. Йєнсена», перше видання у Schriften zur angewandten Seelenkunde, редаговане мною, 1906) (прим. авт. у вид. з 1909).

<p>79</p>

На думку Аристотеля (De divinatione per somnum), найкращим тлумачем снів є той, хто найкраще вловлює подібності; бо образи сновидіння, подібно до відображень у воді, спотворені рухом, і найуспішніший той тлумач, який розпізнає істину у спотвореному образі (Büchsenschütz, 1868, стор. 65), (прим. авт. у вид. з 1914).