Лiтература. Отсутствует

стандартизується їхня форма. Кожний знак тепер точно означає певне слово.

      Символічне, або предметне письмо

      Малюнок служив для зображення цілого повідомлення, а символ – лише для одного слова. Символічна писемність набула широкого вжитку у давніх шумерів, ассирійців та вавилонян. Вона зображувалася у вигляді клинопису. Згодом ці знаки були перенесені до письма інших народів. А найвідомішою із символічних писемностей є китайська ієрогліфіка, яка збереглася і до сьогодні, пройшовши довгу низку змін.

      Давньоєгипетське письмо

      Чимало пригод зазнала давньоєгипетська писемність. Важко повірити, але аж до XIX століття єгипетські тексти не були розшифровані. Єгиптологи ніяк не могли зрозуміти, як треба читати той чи інший ієрогліф, зображений у формі малюнка. Першим це зробив геніальний французький вчений Ж. Ф. Шампольйон, який володів, до речі, дванадцятьма мовами Заходу і Сходу. До нього в ієрогліфах бачили лише символи – змії, яструба, людини, які були зображені на малюнках. Шампольон відкрив, що малюнок не є символом слова або поняття. Він означає не що інше, як літеру або склад. Виявилося, що, наприклад, зображення змії, яка лежить, означає не словосполучення "спляча змія", а звук f і таке інше.

       Ієрогліф – так називали єгипетські знаки греки. Це слово походить від двох грецьких слів: hieros – священний  i glyho – ріжу, висікаю.

      З цього відкриття французького дослідника і почалася справжня розшифровка давніх текстів Єгипту.

      Ідеографія – перехідний ступінь від піктографії до звукової, мовної графіки.

      Оскільки цей вид писемності передавав не лише назви предметів, а й поняття, ідеї, його стали називати ідеографією.

      Отже, піктографія, що була недосконалою системою, поступово упорядковувалася, і утворилося ієрогліфічне письмо.

      Алфавіт

      Створення першого алфавіту подія величезного значення. Перший алфавіт, який вражає своєю простотою, створили фінікійці в II тисячолітті до нашої ери. Вони скористалися для письма єгипетськими ієрогліфами, але взяли лише ті, що означали окремі склади, а потім вже створили нові знаки за зразком єгипетських. Письмо їхнє було складовим. Алфавіт налічував 22 писемні знаки, які передавали тільки приголосні; писали справа наліво.

      Грецький алфавіт

      Справжній – не складовий, а буквений алфавіт, у якому є знаки і для голосних, і для приголосних, з’явився вперше у давніх греків. Вони запозичили писемність у фінікійців, але вигадали свої знаки для голосних, яких у фінікійців не було. Грецький алфавіт виявився таким простим, зрозумілим та зручним, що ним скористалися інші народи Середземномор’я.

      Найдавніші грецькі написи викарбовували на камені, як колись єгипетські ієрогліфи; вони були розраховані на читання здаля. Літери були великі, чіткі, прямолінійної кутастої форми, писали їх окремо одна від одної. Це письмо назвали капітальним. Написані ним тексти мали здебільшого