Название | Чужі сни |
---|---|
Автор произведения | Ян Валетов |
Жанр | Социальная фантастика |
Серия | Сучасна гостросюжетна проза |
Издательство | Социальная фантастика |
Год выпуска | 2018 |
isbn |
По-друге, йому більше подобався секс на тверезу голову, а вчора він приїхав у «Соняшник» не для того, щоб оглушити себе спирт-ним, – саме за сексом. За чиїмось тілом. Чого-чого, а тіл у модному нині денному клубі зі знущальною назвою повно. Яких хочеш. На будь-який смак.
Кирило зазначив, що вибрав гарне тіло.
Нічна гостя спала на животі, уткнувшись у подушку. Темне, трохи кучеряве волосся закривало обличчя й частину плеча, простирадло збилося навколо тонкої талії, уже інше, аж до зовсім інтимних подробиць, було відкрито погляду. Статури Марина-Селіна-як-її-там була доброї. Волосся начебто натуральне, не імпланти, тонка довга шия зі зворушливою пульсуючою жилкою, родимка під лопаткою, маленькі акуратні вуха. На шкірі немає слідів вилучених пухлин – гладенька, рівна, без навмисної хімічної блідості за нинішньою хіпстерською модою, смаглява, як і належить бути уродженці Півдня…
Значить, дівчинка може виявитися з хорошої сім’ї, хоч і не суворої вдачі. А може, й не виявитися.
Втім, хто б уже говорив про сувору вдачу, так тільки не він! Усе було здорово, обоє дістали що хотіли. Чудова ніч, гідне її завершення, пристрасний день. От би ще згадати, як її звуть!
– Прокидайся, мала, – мовив Давидов неголосно, вибравши нейтральне звернення (раптом образиться?), і, проходячи повз ліжко, погладив панянку по гладенькій шовковистій сідничці, що виглядала з-під простирадла. – Уже вечір, час… За п’ять хвилин душ буде вільний.
На воду в нього ліміту не було.
Одна з переваг роботи на Контору, не найголовніша, звичайно, але така приємна деталька. Можна стояти під душем хоч щодня або кілька разів за ніч по годині, або, якщо раптом спаде на думку, по дві. Ніяких проблем – вода надходитиме по водогонах без обмежень.
Вода, звісно, перероблена, ресайклінг другого, а то і третього рівня, і душ не цілком водяний (звичайного водяного душа немає навіть у Пана Голови), а з іонним очищенням, але й такий сурогат у тисячу разів приємніший, ніж просто іонний.
Кирилу було плювати, скільки разів цією водою милися до нього і скільки чужої сечі перероблялося системами очищення, щоб дати йому можливість насолодитися справжнім купанням. Прісна вода у світі, який висихає, – це така цінність, що замислюватися про її походження – поганий тон.
Зараз такі привілеї з користування водними ресурсами мають тільки члени уряду, вищі чини армії та силових відомств і джампери – особлива каста, бойовики, які ведуть майже безнадійну битву за виживання Паралелі.
Джампери – надія людства, тому в них є все. Практично все, що вони хочуть. Ось тільки самих джамперів офіційно в природі не існує. Їх немає для широкої публіки, як немає джамп-бригад, джамп-технологій і теорії джампінгу. Вони актори, інженери, асені-затори, льотчики, танкісти – хто завгодно, але тільки не джампери. Особистості «стрибунів» засекречені, їхні імена відомі ліченим