Наркономіка. Як працює економіка картелів. Том Уэйнрайт

на час вивезення з Колумбії коштує вже 2200 доларів, а до США він ввозиться за ціною 14 500 доларів. На рівень дилерів середньої ланки кокаїн надходить по 19 500 доларів. І нарешті, дилери на вулиці продають його за 78 000 доларів14. Навіть такі височезні ціни – не межа для всього діапазону націнок у кокаїновому бізнесі. На кожній згаданій стадії наркотик розводять, бо контрабандисти й наркодилери «присмачують» його іншими речовинами перед продажем. Якщо й це взяти до уваги, то ціна 1 кг чистого кокаїну в кінцевого ритейлера становитиме близько 122 тисяч доларів.

      Це справді неймовірна націнка. Звичайно, це все – не чистий зиск. Причина такої дорожнечі в тому, що таємне переправляння товару по всьому світі потребує різних витрат: від убивства конкурентів (див. наступний розділ) до підкупу посадовців. Але різниця між вихідною ціною на коку і остаточною роздрібною ціною на кокаїн, що становить понад 30 000 %, багато важить для спроб підняти ціну на листя коки. Уявімо, що південноамериканські уряди роблять прорив і за допомогою значного посилення знищення плантацій або надання фермерам, які вирощують коку, альтернативної роботи потроюють ціну, яку картелям доведеться платити за листя коки. Це означатиме, що для придбання достатньої кількості коки для виготовлення 1 кг кокаїну картелям доведеться викласти 1 155 доларів замість нинішніх 385 доларів. Тепер уявімо, що кожний цент націнки перекладається на споживача (хоча це малоймовірно, бо картелі радше змусять інших людей у ланцюгу постачання взяти на себе частину здорожчання, як вони чинять зі своїми постачальниками). Це означатиме, що 1 кг чистого кокаїну вроздріб у США коштуватиме на 770 доларів більше, тобто 122 770, а не 122000 доларів. Тобто 1 г чистого продукту коштуватиме 122,77 долара, а не 122 доларів, на 77 центів більше. У підсумку, внаслідок потроєння ціни на кокаїнову сировину в Південній Америці, чого досі не вдавалося жодним способом зробити, за найкращим сценарієм роздрібна ціна на кокаїн у США зросте на 0,6 %. Це, далебі, не найкращий прибуток від інвестицій на мільярди доларів у нищення системи постачання листя в Андах.

      Звичайно, карколомне зростання ціни на кокаїн у ході його просування доводить, що тиск на постачальників працює лише до певної міри. Саме заходи правоохоронних органів спричиняють, що простий сільськогосподарський продукт, який при своїх витоках коштує не більше за каву, на час прибуття до Європи чи США дорожчий, ніж така сама за вагою кількість золота. Результати останніх заходів зі знищення коки доводять, що інтервенції на початку ланцюга постачання вже досягли межі своєї ефективності. Уряди трактують ринок кокаїну так, як і ринок шоколаду, на якому зростання ціни на боби какао веде до зростання ціни на шоколадки. А насправді це більше схоже на мистецький ринок, на якому крихітна ціна вихідних матеріалів нехтовно мала порівняно з високою ціною на кінцевий продукт. Спроби підвищити ціни на кокаїн, підвищуючи вартість листя коки, подібні до спроб стимулювати ціни на твори мистецтва, підвищуючи

14

Beau Kilmer and Peter Reuter, цит. за Foreign Policy, October 2009, at http://foreignpolicy.com/2009/10/16/prime-numbers-doped.