Название | Ялта. Ціна миру |
---|---|
Автор произведения | Сергей Плохий |
Жанр | Исторические приключения |
Серия | |
Издательство | Исторические приключения |
Год выпуска | 2010 |
isbn | 978-617-12-6489-2, 978-617-12-6306-2, 978-617-12-6490-8, 978-617-12-6488-5 |
Тим часом Рузвельт дедалі більше звикав до ідеї зустрічі в Криму. Дев’ятнадцятого грудня він натякнув Гарріману: «Ми поспілкувалися з капітаном Франкелом, який повідомляє, що погодні умови для польотів у Одесі взимку непевні, а погода дуже холодна». Тоді він додав: «Я особливо зацікавлений у Севастополі та Ялті». Двадцять першого грудня Гарріман відправив звіт у Вашингтон, у якому надавав перевагу Ялті. Погода в Одесі була «похмурою і холодною», – писав він. Південний Крим буде теплішим. Аеропорт розташований за дві-три години їзди від Севастополя або Ялти. Оскільки Севастополь повністю зруйнований, у Ялті кращі приміщення для проживання. На підставі звітів американських військово-морських офіцерів, які перебували в цьому районі, Гарріман писав: «Без сумніву, умови життя на березі в одному або кількох санаторіях і готелях першого класу будуть більш ніж адекватними»{35}.
За два дні після того Рузвельт надіслав телеграму Гарріману, погодившись на зустріч у Чорноморському регіоні, якщо Сталін не міг поїхати до Середземномор’я. Він обрав Ялту, «котра, здається, є найкращим місцем, доступним у Чорному морі, з найліпшими місцями для поселення на березі та найсприятливішими умовами для польотів». Рузвельт вирішив летіти до Ялти із Середземного моря, куди б він доплив морем. Молотова повідомили про це рішення 27 грудня. На зустрічі з Гарріманом він усе ще згадував Одесу й Батумі, але американський посол зосередився на Ялті{36}.
Якщо Рузвельт вибрав місце для проведення конференції, то Черчилль 31 грудня вигадав її кодову назву – «Операція “Аргонавт”». Рузвельт відповів: «Приймаю вашу пропозицію щодо “Аргонавта”. Ми з вами їхні прямі нащадки». Широко обізнаний із класикою Черчилль спромігся відшукати літературну паралель, яка б якнайкраще відбивала почуття й очікування обох лідерів, які збиралися розпочати довгу й небезпечну подорож до Чорного моря у пошуках власного золотого руна. Сталін, не будучи шанувальником класики, без вагань прийняв кодове найменування. На Новий рік 1945-го, після вивчення плану президента зупинитися на Мальті, Черчилль надіслав Рузвельту телеграму, до якої включив один зі своїх небагатьох поетичних рядків: «Досить з нас вагань. Від Мальти до Ялти. Жодних нарікань»{37}.
Таким чином, перед Ялтою опинилася Мальта. Рузвельт присвятив 2 лютого 1945 р., увесь свій єдиний день на Мальті, екскурсіям. Після обіду, у супроводі генерал-губернатора Мальти із дружиною, Анни Беттіґер та Сари Олівер, Рузвельт здійснив екскурсію Валеттою і поїхав до Медіни, стародавньої столиці острова. Розбомблена безперервною 154-денною кампанією повітряних нальотів країн Осі, Мальта була наочним нагадуванням про нещодавню битву за Середземномор’я між Німеччиною та Британією, до якої належала Мальта. Між 1940–1942 рр.
35
Library of Congress; For the President from Harriman, December 6, 1944; From the President for Ambassador Harriman, no. 137, December 19, 1944, Map Room, Presidential Trips, Crimea Conference, box 21, Argonaut 1, section 1, Frankin D. Roosevelt Library; paraphrase of cable from Moscow dated December 21, 1944, Averell Harriman Papers.
36
Harriman’s report on a conversation with Molotov, December 27, 1944, special files, World War II, December 20–27, 1944, Averell Harriman Papers.
37