Курячий бульйон для душі. 101 історія про кохання. Джек Кэнфилд

півроку з часу нашого знайомства він привів мене на своє молитовне місце на пагорбі.

      – У мене не було подібних стосунків. Нам подобається робити ті самі справи, ми хочемо однакового в житті і думаємо однаково. – Він засміявся. – Ти говориш ті слова, які виникають у моїй голові, перш ніж я встигаю їх вимовити. Я не можу уявити свого життя без тебе.

      Моє серце зупинилося, коли я опустила погляд на каблучку з діамантом у смарагдовій огранці, яку він надягнув мені на палець. Я повернулася в часі до передбачення своєї подруги чекати того, у кому втілюватимуться всі мої бажання. Пол був для мене більше, ніж споріднена душа, на яку я взагалі могла сподіватися. Він був мені ближчим, ніж сестра-близнючка. Я отримала винагороду за своє довге очікування. Моя радість була безмежною, коли я уявила наше спільне майбутнє.

Марта Айцен, записано зі слів Маргарет Ленг

      6

      Кохання з першого погляду

      Ніщо не можна порівняти зі справжнім коханням: коли ти його знаходиш – твоє серце стає завершеним.

Невідомий автор

      Я мріяла про захопливу роботу. Звичайно, мені до того ж потрібно було сплачувати рахунки. Але гроші для мене не були на першому місці, відколи я почала працювати касиром квиткової каси в «Midway Airlines». Коли згадали про безкоштовні польоти та проходки для друзів, я відразу погодилася. Навіть не спитала про оплату. Мені було байдуже.

      За два дні до мого першого робочого дня я зателефонувала до компанії, щоб уточнити деякі деталі, про які на співбесіді не могла запитати.

      – А ця робота прикольна?

      – Е-е-е, мабуть, так, – відповів мені спантеличений чоловічий голос.

      – Добре, – сказала я. – Я починаю в середу. А які в мене колеги?

      – Ну, здебільшого це чоловіки, переважно до тридцяти років, окрім шефині й кількох операторів з опрацювання багажу. Хоча робота не дуже напружена.

      – Чудово. Тоді побачимося. До речі, як тебе звати?

      – Крейг, – відповів він. – Крейг Фейс.

      У середу я з’явилася в штанах кольору хакі й футболці з логотипом компанії. Я отримала бейдж, заповнила документи, а потім моя шефиня Ріц познайомила мене з колегами.

      – Твоїм куратором спочатку буде Крейг, – сказала вона. – Ходи за ним слідом і дивися, як він реєструє пасажирів.

      Я відразу згадала це ім’я. З цим чоловіком я розмовляла по телефону. І про всяк випадок, якщо він забув, я знову відрекомендувалася.

      – Я пам’ятаю тебе, – соромлячись, відповів він. – Це ти хотіла знати, чи прикольна ця робота.

      – Винна! – засміялася я.

      – Поки що це не прикольна частина, але зачекай, доки ми почнемо зустрічати літаки.

      Наступні кілька годин я спостерігала, як Крейг бронює і віддає квитки й допомагає пасажирам із втраченим багажем. Я дізналася, що аеропорт має тризначний код, що є список заборонених речей та інструкція реєстрації багажу.

      Було цікаво, але не зовсім «прикольно».

      «Midway Airlines» – маленька авіакомпанія, тому ми також відповідали