Название | Сплячі красуні |
---|---|
Автор произведения | Стивен Кинг |
Жанр | Ужасы и Мистика |
Серия | |
Издательство | Ужасы и Мистика |
Год выпуска | 2017 |
isbn | 978-617-12-5859-4, 978-617-12-5858-7, 978-617-12-5860-0 |
– Лінні, в тебе є долар? – спитала Лайла у своєї диспетчерки. – Кумедно було б, якби я винаймала представника для жінки, котру сама ж заарештувала за підозрою у двох тяжких вбивствах.
Лінні вручила Баррі долар. Він поклав його до кишені, обернувся до судді Сілвера і проголосив найкращим з використовуваних ним у судових засіданнях голосів:
– Бувши проавансованим Ліннетою Марс на користь арештантки, взятої щойно під варту пані шерифом Норкросс, я пропоную і прошу, щоби… Лайло, як її звуть?
– Євка. Прізвище поки невідоме. Звіть її Євкою Доу.
– …щоби Євку Доу було передано під опіку доктора Норкросса для психіатричного обстеження, з тим, щоб означене обстеження відбувалося в Дулінгському виправному закладі для жінок.
– Ухвалено, – хвацько мовив суддя.
– Гм, а як щодо окружного прокурора? – запитала Лінні з-за свого столу. – Хіба Дженкер не має права на своє слово?
– Дженкер заочно погоджується, – відповів суддя Сілвер. – Не один раз рятувавши його некомпетентну шкуру в своїй судовій залі, я це можу сказати з цілковитою певністю. Наказую транспортувати Євку Доу в Дулінгський заклад негайно і тримати її там… Лайло, як щодо сорока восьми годин?
– Нехай буде дев’яносто шість, – сказав Баррі Голден, вочевидь загадавши, що він мусить щось зробити для своєї клієнтки.
– Дев’яносто шість мені годиться, пане суддя, – сказала Лайла. – Я просто хочу, щоб її десь тримали, поки я не дістану якісь відповіді.
Заговорила Лінні. На думку Лайли, вона ставала дещо влізливою.
– А Клінт і директорка Котс погодяться на таку гостьову мешканку?
– Я це владнаю, – сказала Лайла і знову подумала про свою нову арештантку. Євка Доу – таємнича вбивця, яка знала ім’я Лайли і теревенила про трипл-дабли. Це явно випадковий збіг, але небажаний і не на часі.
– Заведемо її сюди ненадовго, тільки щоб відкатати відбитки пальців. А ще нам з Лінні треба її відвести в якусь із камер тимчасового утримання і переодягти в казенні лахи. Та сорочка, що на ній зараз, мусить бути взята як доказ, а на ній більше нема нічого. Я жодним чином не можу передавати її до в’язниці з голою сракою, хіба не так?
– Ні, як її адвокат, я б такого зовсім не схвалив, – сказав Баррі.
3
– Отже, Джінет… як наші справи?
Джінет розважила дебютний хід Клінта.
– Гм,