Мудрість за одну хвилину. Ентоні де Мелло

що?

      – Дерева, квіти, місяць і зорі.

      – Але я бачу їх щодня.

      – Ні. Те що ти бачиш, це паперові дерева, паперові квіти, паперовий місяць і паперові зорі. Бо ти живеш не в реальності, а у своїх словах і думках.

      І додав спокійно, щоб вже не залишалося ніяких сумнівів:

      – Шкода, але ти живеш паперовим життям, проте і помреш паперовою смертю.

      Трансформація

      Учневі, якій вічно скаржився на інших, Майстер сказав: «Якщо ти прагнеш миру та спокою, намагайся змінити себе, а не інших людей. Куди простіше захистити свої стопи капцями, ніж огорнути килимом усю землю».

      Реакція

      Майстра запитали, за яким критерієм він відбирає своїх учнів. Відповідь була така: «Я дію принижено й смиренно. Тих, хто поводиться зверхньо, бачачи мою смиренність, я негайно спроваджую. Тих, хто виказує покірність у відповідь на мою сумирність, я спроваджую з неменшою швидкістю».

      Філософія

      Один відвідувач, перш ніж пристати в учні Майстрові, забажав від нього запевнень:

      – Чи можеш ти відкрити мені мету людського життя?

      – Ні, не можу.

      – Ну, тоді хоча б його сенс?

      – Не можу.

      – Можеш вказати мені на природу смерті і життя по той бік могили?

      – Не можу.

      Відвідувач пішов собі, глузуючи з нього.

      Учні були розчаровані з того, що їхній Майстер постав в такому непривабливому світлі.

      Втішаючи їх, Майстер відказав:

      – Що з того, що ти осягнув природу і сенс життя, так і не скуштувавши його? Як по мені, то краще вже з’їсти того пирога, ніж вічно думати про нього.

      Учнівство

      Одному відвідувачеві, який просився Майстрові в учні, той відповів:

      – Живи у мене, але не ставай моїм послідовником.

      – Тоді чиїм послідовником я маю стати?

      – Нічиїм. Щойно почнеш слідувати за кимось, одразу перестаєш слідувати за істиною.

      Сліпота

      – Чи можу стати твоїм учнем?

      – Ти ходиш в учнях лишень тому, що твої очі закриті. Щойно відкриєш їх, як побачиш на власні очі, що вчитися чомусь у когось немає потреби.

      – Навіщо ж тоді потрібен Майстер?

      – Щоби заставити тебе побачити його непотрібність.

      Медитація

      – Чому потребуєте Майстра? – запитав якийсь відвідувач у одного з учнів.

      – Воді, щоби закипіти, потрібен посуд, як посередник між вогнем і нею, – відповів той.

      Виживання

      Кожного дня учень задавав одне і те ж питання:

      – Як мені знайти Бога?

      І щодня отримував ту ж саму таємничу відповідь:

      – Прагнучи Бога.

      – Авжеж, я прагну Бога усім своїм серцем! То чому й досі не знайшов його?

      Одного разу Майстер і той учень купалися в річці. Майстер занурив його голову під воду й тримав доти, поки бідний хлопчина не рвонувся з усієї сили.

      Наступного дня Майстер першим почав бесіду:

      – Чому ти так рвонувся, коли я тримав твою голову під водою?

      – Тому що потребував повітря.

      – Коли отримаєш благодать щосили рвонутися до Бога, як