Повість про Ґендзі. Книга 1. Мурасакі Сікібу

скинула цикада

      Й полетіла хтозна-куди,

      А я стою під деревом

      І більше, ніж колись,

      Про неї згадую», —

      так написав він, а Коґімі сховав аркуш паперу за пазуху й поніс сестрі.

      «А та, друга, про що вона думає?» – жалів Ґендзі, але, добре поміркувавши, вирішив не посилати їй доречного в такому випадку листа. Тонку ж одежу, що зберегла пахощі любої йому особи, поклав біля себе і раз у раз милувався нею.

      Коли K°ґімі повернувся додому, сестра вже чекала на нього, щоб прочитати йому сувору нотацію: «З ганебної вчорашньої історії я все-таки виплуталась і втекла, але ж позбутися того, що подумають люди, неможливо. Просто жах!.. А яку думку матиме про тебе твій пан, який побачив твій чисто дитячий розум?» – соромила вона брата. Відчуваючи нестерпні докори з обох боків, Коґімі все-таки витягнув з-за пазухи складений аркуш паперу. А сестра, незважаючи на обурення, взяла його і стала читати. «Напевне, ця шкаралупка цикади просякла сіллю, як одежа рибачки з Ісе»,[72] – думала вона й не могла заспокоїтися.

      А пані Західних покоїв,[73] вкрай розгублена, повернулася до себе. Ніхто з прислуги нічого не знав про те, що сталося, а вона, крадькома зітхаючи, щоразу завмирала, коли повз проходив Коґімі, але, на жаль, листа не приносив. Про обман вона не здогадалася, а тому, колись життєрадісна, ставала щораз сумнішою. А та, безсердечна, насилу зберігала спокій і, згадуючи начебто щиру прихильність Ґендзі до себе, думала: «От якби все це відбувалося тоді, коли я ще не була заміжня!» Та, на жаль, повернути минуле назад вона не могла й, не витримавши туги, написала на краю присланого листа:

      «Як краплі роси

      На крилах цикади

      Ховаються в дерева листі,

      Так від сліз моїх

      Потай мокне рукав».

      Вечірнє лице

Головні персонажі:

      Ґендзі, – 17 років

      Пані з Шостої лінії – (наложниця-мати Рокудзьо), 24 роки, кохана Ґендзі

      Дайні, – годувальниця Ґендзі

      Кореміцу, – син годувальниці Дайні, прибічник Ґендзі

      Монах Адзарі, – син годувальниці Дайні

      Сьосьо, – дочка годувальниці Дайні

      Уцусемі, – дружина Ійо-но суке

      Ійо-но суке, – чоловік Уцусемі, батько Кії-но камі і Нокіба-но оґі

      Коґімі, – брат Уцусемі

      Аої, – 21 рік, дочка Лівого міністра, дружина Ґендзі

      То-но цюдзьо, – син Лівого міністра, брат Аої, першої дружини Ґендзі

      Юґао («Вечірнє лице»), – 19 років, кохана То-но цюдзьо, потім Ґендзі

      Укон, – служниця Юґао

      Куродо-но бен, – син Лівого міністра, молодший брат То-но цюдзьо та Аої

      Імператор Кіріцубо, – батько Ґендзі

      Лівий міністр, – тесть Ґендзі

      У той час, коли Ґендзі таємно відвідував одну особу з Шостої лінії,[74] одного разу по дорозі з палацу вирішив навідатися на П’ятій лінії до своєї годувальниці Дайні,

72

Слова з такої танки: «Під горою Судзука / Залишила рибачка із Ісе / Одежу свою. / Кожен тепер побачить, / Як просякла сіллю вона» («Ґосенвакасю», 719).

73

Тобто Нокіба-но оґі.

74

Йдеться про вулиці, що, пролягаючи зі сходу на захід і перетинаючись з дорогами, які проходили з півночі, від Імператорського двору, на південь, розділяли Кіото на окремі квартали, де розміщувалися традиційні садиби столичної знаті.