32 ідеї дитячого тайм-менеджменту. Альона Попова

пташата на осиці

      Сплять зайчата під пеньком.

      Сплять ведмеді та лисиці,

      Їжачок спить під листком.

(А. Камінчук)

      ***

      Він найпершим прокидається,

      Чепуриться, умивається,

      Вийде з терема хутенько,

      Привітає землю-неньку.

      Є така в нього турбота —

      Всіх підняти до роботи.

(Ранок)

      Дивний гість прийшов на ґанок,

      Ще й замовив на сніданок

      Темряви і трохи ночі.

      Як поїв – розплющів очі.

(День)

      Тихо-тихо підкрадалась,

      До сусіда приглядалась.

      Він помітив гостю враз,

      Посірів і зовсім згас.

(Вечір і Ніч)

      Вечір серпанком землю вкриває,

      Навколо все стихло, усе засинає.

      Вечір веде за собою сестричку…

      Місячну, зоряну панночку…

(Нічку)

      Що ще почитати на цю тему?

      – Тетяна Вовк «Выгляни в окошко. Мишунька».

      – Тетяна Дубовкина «Читаем и запоминаем времена года, месяцы, дни недели».

      – «22 картинки. Мій день» (Вид-во «Ранок»).

      2. Пори року

      Так само, як день змінює ніч, приходять і минають пори року. Тут теж добре працює спостереження разом з дитиною під час прогулянок, книги з віршами. У нас свого часу висів на дверях настінний календар, поділений на 4 частини, у кожній з яких була картинка відповідної пори. Так, і це теж тайм-менеджмент!

      Пори року

      Неспішно, крок за кроком,

      Минають чотири пори року,

      Одна пора проходить,

      Інша услід надходить.

      Зима – це хуртовина,

      Весна у квітах лине,

      А потім – тепле літо

      І осінь, в сум одіта.

      Ось так із року в рік

      Минає часу лік.

      ***

      День за днем

      за тижнем тижні —

      непомітно лине час.

      Різні зміни дивовижні

      відбуваються круг нас.

      От зима, весна та літо,

      осінь, потім знов зима…

      Сивий час летить над світом,

      і кінця йому нема.

      Кожен місяць, кожну пору

      на землі нове вбрання.

      Й ми самі не ті, що вчора, —

      ми зростаємо щодня.

      Глянь навколо оком пильним

      і побачиш зміни ці,

      як повільно, неухильно

      йдуть по черзі місяці.

      ***

      Весела, гарна й кучерява

      маленька дівчинка Весна

      біжить, сміється, сіє трави,

      і пісня ллється голосна.

      По всіх усюдах пісня лине,

      усе пробуджує від сну,

      і всі комашки, всі рослини

      вітають дівчинку Весну.

      Дерева просять: – Весно красна,

      розкрий на гілочках бруньки! —

      А луки кажуть: – Кинь-но рясно

      по нашій зелені квітки!

      І луки буйно зацвітають,

      і свіжим листям гай шумить,

      а дівчинка росте, зростає

      не щогодини, а щомить.

      Це