– …і я тебе.-шепчу я. – я не скажу тобі, що поруч зі мною все буде добре, хочу щоб ти знала-буде по різному, але я буду поруч. – дякую тобі.-я схиляюсь до нього, хочу відчувати його. – Кх, кх. Я вибачаюсь.– звучить голос, я повертаюсь стоїть Лілі з мамою. Посмішка Лілі, як сонце в цей і так похмурий ранок.-Алекс? я Меган, мати Лілі! – пояснює ця чудесна жінка
– Приємно познайомитись!! Вибачте я Вас не хотів турбувати, я вже іду…
– Ні-ні, все добре. Поснідаєш з нами? Я здивована, не очікувала. Її доброті не має меж.
– Я не хочу заважати
– Все добре, не хвилюйся. Лілі, принеси спортивні штани тата, майку і покажи Алексу де ванна кімната. Ти весь змок, переодягнешся. А ми з Мією накриємо стіл.
Ранок був просто чудесний. Лілі призналась, що це вона Алексу написала в соціальній мережі, що я у неї. Макс розповідав різні смішні історії, а Кетрін сумнівно пасла кожний рух Алекса. – Послухай, сьогодні субота. У нас є дім біля озера, там красиво. Він в лісі. Я взяв ключі… хочеш поїдемо? Побудемо лише удвох?!?! – Алекс промовляє це обережно, напевно щоб не налякати мене. Я вимикаю кран, посуд після сніданку чистий. Мотаю головую, ми на кухні одні, Алекс стоїть з-заді, він мене мов захищає. Ніжно тримає мене за талію. О Боже, коли він так близько я не можу контролювати свої емоції. Моє тіло потіє, там знову, помокріло. – я…я не знаю! – Не хвилюйся, приставати я не буду.:-) :-) :-) -його смішок мене визиває на поєдинок. – Хм, думаєш???? Добре поїдемо. Зараз попрощаємось і їдемо
– Тобі нічого з собою непотрібно взяти, можливо заїдемо до тебе додому? Трусики наприклад на зміну.– він мов нечиста, проникає у мій мозок, захоплює в полон все тіло, душу і розум.
– …по перше у мене все з собою, а по друге… – я повертаюсь до нього, встаю на носочки і шепчу губи в губи… – я сплю без трусів! – ніжно проводжу язичком по його нижній губі. Він видає тихий звучок схожий на стон.
Вихідні будуть гарячі…:-)
Перед виїздом, ми заїхали до магазину. Купили всі потрібні продукти, для приготування суші. Алекс обіцяв зробити+ Вино Воду+ Серветки+ Горячий шоколад-для мене. Чотири години їзди і ми у цілі. Яка краса. Природа просто неймовірна. Ліс, озеро, дерев'яний будиночок. Аж дух захвачує. Ми припарковуємо машину біля дому. Я нечикаючи свого бойфренда вистрибую з машини і іду наоглядини. Дерево, з якого побудувано дім, темне, криша темно червона. Ааааааааа, клас, тераса будинку виходить в саме озеро, на плавучих пантонах. Яка краса. Вид просто, просто неймовірний. Скрізь природа, дерева різного кольору. Мов художник порозкрашував листочки, одні ще зелені а інші уже жовті. Ті червоні. – Подобається??? – підійшовши та крепко обнявши промовляє милий. Я топаю ногами, повертаюсь чмокаю його, пищу. – Так, я в захваті. Ходімо в дім, хочу глянути на камін. – Ходім навіженна!!! :-) :-) :-) -він хохоче у все горло. Коли заходиш до будинку, мову викрадає відчуття шоку. При вході великі скляні двері. А за ними, казка. Зала, просто