Воскресіння патера Брауна = The Resurrection of Father Brown. Гілберт Кіт Честертон

яким він є. Тепер варто сказати: «О, це не так просто!», і фантазія розгортається без меж, немов у страшному сні. Тут і собака щось віщує, і свиня приносить щастя, а кішка – біду, і жук – не просто жук, а скарабей. Словом, відродився весь звіринець стародавнього політеїзму: і пес Анубіс, і зеленоока Пахт,[14] і васанські бики.[15] Так ви скочуєтеся до обожнювання тварин, звертаючись до священних слонів, крокодилів і змій. І все лише тому, що вас лякає слово «людина».

      Фінзах підвівся, дещо збентежений, ніби підслухавши чужі думки. Він покликав свого собаку і вийшов, щось невиразно, але бадьоро бурмочучи на прощання. Однак кликати собаку йому довелося двічі, бо той, не ворухнувшись, сидів перед патером Брауном і дивився на нього так само уважно, як колись дивився вовк на святого Франциска.[16]

      Диво «Півмісяця»

      «Півмісяць» був задуманий певним чином, настіль-ки ж романтичним, як і його назва. І події, що там відбулися, по-своєму були також романтичні. Він був образом того справжнього почуття, історичного і мало не героїчного, яке чудово уживається з гендлярським духом у найстаріших містах східного узбережжя Америки. Спочатку це була напівокругла будівля класичної архітектури, що наче відроджувала атмосферу ХVIII століття, коли аристократичне походження таких людей, як Вашинґтон і Джефферсон, якнайкраще допомагало їм бути справжніми республіканцями. Мандрівники, котрих доймаємо незмінним запитанням, що вони думають про наше місто, з особливою обережністю мають відповідати, що саме вони думають про наш «Півмісяць». Навіть з’явилися згодом невідповідності, які порушили первісну гармонію оригіналу і свідчили про його життєздатність. На одному кінці, тобто розі, «Півмісяця» крайні вікна виходили на обгороджену ділянку, щось на зразок поміщицького саду, де дерева та кущі розташовувалися статечно, як в англійському парку часів королеви Анни. І тут же за рогом інші вікна тих же самих кімнат, або, правильніше, номерів, упиралися в глуху непривабливу стіну величезного складу, що мав стосунок до якоїсь промисловості.

      Кімнати в цьому кінці «Півмісяця» були перебудовані за невиразним шаблоном американських готелів, і вся ця части-на будинку здіймалася вгору, не досягаючи, правда, висоти сусіднього складу, але, у будь-якому разі, достатньо високо, щоб у Лондоні її охрестили хмарочосом. Однак колонада, яка тягнулася по всьому передньому фасаду, відрізнялася трохи постраждалою від негоди величчю і наштовхувала на думку про те, що духи батьків республіки, можливо, ще ховаються під її покровом. Усередині ж охайні, що славилися новизною, номери були вмебльовані за останнім словом нью-йоркської моди, особливо в північній частині будівлі, між акуратним садом і глухою стіною. Це були, по суті, мініатюрні квартирки, як кажуть в Англії, що складалися з вітальні, спальні та ванної кімнати, й однакові, як щільники вулика. В одному з таких осередків за письмовим столом сидів знаменитий Воррен Вінд. Він читав листи і розсилав накази з дивовижною швидкістю

14

Анубіс – давньоєгипетський бог, шанування якого було тісно пов’язане з культом мертвих. У нього була голова собаки. Пахт – богиня-левиця в давньоєгипетській міфології.

15

«Бики роз’ярені обступили мене, страшні васанські – оточили мене» (Псалтир 21:13).

16

Франциск Асизький (1181–1226) – італійський християнський святий, монах і місіонер. Засновник Ордену францисканців. Він змусив людей годувати вовка, взявши з нього клятву не красти овець.