Психологія сексуальності. Зиґмунд Фройд

фіксувалося дужче, ніж за звичайних умов, і посіло місце нормальної мети, а потім, коли фетиш втрачає зв’язок із певною особою, стає єдиним сексуальним об’єктом. Такі загалом умови переходу варіації статевого потягу в патологічні відхилення.

      Як першим стверджував Біне, а згодом було доведено численними фактами, у виборі фетишу позначається безперервний вплив набутого, здебільшого в ранньому дитинстві, сексуального враження, що можна порівняти з певною постійністю кохання нормальної людини («On revient toujours á ses рremiers amours» – «стара любов не іржавіє»). Таке походження особливо чітке у випадках, в яких вибір сексуального об’єкта зумовлений винятково фетишем. Зі значенням сексуальних вражень у ранньому дитинстві ми ще зустрінемося в іншому місці¹².

      В інших випадках до заміни об’єкта фетишем призвів символічний хід думок, здебільшого неусвідомлений цією особою. Шляхи такого ряду думок не завжди можна довести з упевненістю (нога є стародавнім сексуальним символом уже в міфах)¹³, «хутро» зобов’язане своєю роллю фетишу асоціації з волоссям на mons Veneris (лобку); однак і ця символіка, мабуть, не завжди залежить від сексуальних переживань дитинства¹⁴.

      Б. ФІКСАЦІЇ ПОПЕРЕДНІХ СЕКСУАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ

Виникнення нових намірів

      Усі зовнішні та внутрішні умови, які утрудняють або віддаляють досягнення нормальної сексуальної мети (імпотенція, дорожнеча сексуального об’єкта, небезпека сексуального акту), підтримують, звісно, схильність до того, щоб затриматися на підготовчих актах і створити з них нові сексуальні цілі, які можуть посісти місце природних. При детальному розгляді завжди виявляється, що, вочевидь, найдивніші з цих цілей усе ж намічаються за нормального сексуального процесу.

Обмацування та розглядання

      Певна частка обмацування для людини необхідна, принаймні для досягнення нормальної сексуальної мети. Також широко відомо, яким джерелом насолоди, з одного боку, й яким джерелом нової енергії – з іншого, стає шкіра, завдяки відчуттям від дотику сексуального об’єкта. Тому зосередження на обмацуванні, якщо статевий акт розвивається далі, навряд чи може бути зараховано до перверсій.

      Те ж саме і з розгляданням, що зводиться в кінцевому підсумку до обмацування. Оптичне враження здійснюється шляхом, який найчастіше сприяє лібідозному збудженню і на проходження якого, якщо допустимий такий телеологічний підхід, розраховує природний добір, спрямовуючи розвиток сексуального об’єкта в бік краси. Прогресуюче разом із культурою прикривання тіла пробуджує сексуальну цікавість, яка прагне того, щоб оголенням заборонених частин доповнити для себе сексуальний об’єкт; але ця цікавість може бути звернена і на мистецькі цілі (сублімовано), якщо вдається відвернути його зацікавлення від геніталій і спрямувати на тіло загалом. Затримка на цій проміжній сексуальній меті підкресленого сексуального розглядання¹⁵ властива певною мірою для більшості нормальних людей, вона дає їм можливість спрямувати