Психологія сексуальності. Зиґмунд Фройд

для котрих таким об’єктом є не чоловік, а жінка. Таких осіб називають викривленосексуальними, або краще – інвертованими, а сам факт – інверсією. Число таких осіб дуже значне, хоча точно встановити його дуже важко.

      А. ІНВЕРСІЯ

Поведінка інвертованих

      Ці особи в різних напрямках поводяться по-різному.

      а) Вони цілком інвертовані, тобто їхній сексуальний об’єкт може бути лише однієї з ними статі, між тим як особа протилежної статі ніколи не може вважатися у них предметом статевого бажання, а залишає їх холодними або навіть викликає у них статеву відразу. Такі чоловіки завдяки відразі виявляються нездатними практикувати природний статевий акт або при його реалізації не відчувають жодного задоволення.

      б) Вони амфігенно інвертовані (психосексуальні гермафродити), тобто їхній сексуальний об’єкт може належати як до однієї з ними, так і до протилежної статі; така інверсія позбавлена характеру винятковості.

      в) Вони випадково інвертовані, тобто за певних зовнішніх умов, серед яких на першому місці стоять недоступність нормального статевого об’єкта та наслідування, вони можуть обрати сексуальним об’єктом особу однієї з ними статі й у такому сексуальному акті отримати задоволення.

      Інвертовані надалі проявляють різне ставлення у своєму розумінні особливості власного статевого потягу. Деякі з них ставляться до інверсії як до чогось буденного, подібно до того, як нормальний ставиться до прояву свого лібідо, й енергійно відстоюють її рівноправ’я поряд із нормальним. Інші ж обурюються фактом своєї інверсії та відчувають її як хворобливу нав’язливість¹.

      Інші варіації стосуються тимчасових стосунків. Або інверсія існує в індивіда з давніх-давен, наскільки вистачає його спогадів, або вона проявилася у нього лише певної миті до або після статевої зрілості². Цей характер зберігається на все життя, або тимчасово зникає, або становить окремий епізод на шляху нормального розвитку. Він може також проявитися в пізньому віці після закінчення тривалого періоду нормальної статевої діяльності. Спостерігалися також періодичні варіації між нормальним та інвертованим сексуальним об’єктом. Особливо цікаві випадки, в яких лібідо змінюється в сенсі інверсії після того, як був набутий болісний досвід із нормальним сексуальним об’єктом.

      Ці різні ряди варіацій загалом існують незалежно один від одного. Щодо крайньої форми, можна завжди стверджувати, що інверсія існувала вже з дуже раннього віку і що ця особа цілком мириться із цією своєю особливістю.

      Багато авторів відмовилися б об’єднати в одну групу перелічені тут випадки і вважали б за краще підкреслювати відмінність у межах цієї групи замість властивого всім групам загального; це залежить від їх пріоритетного погляду на інверсію. Однак якими слушними не були б такі поділи, все ж необхідно визнати, що є безліч перехідних ступенів, тому ніби самі по собі напрошуються розміщенню в ряди.

      ПОГЛЯД НА ІНВЕРСІЮ

      Перша