Мораль без релігії. В пошуках людського у приматів. Франс де Вааль

інститут, якщо про це зображення хтось дізнається.

      Ми не надто високої думки про наших близьких родичів і не хочемо бути схожими на них. Неандертальців змальовують як сутулих і недоумкуватих істот, які живуть у печерах і тягають дружин за волосся. Останнє відкриття, маленького «гоббіта» з індонезійського острова Флорес, вважають мікроцефалом, можливо, навіть «кретином». Науковці вважають, що причина такої тілобудови – це проблеми з щитовидною залозою, викликані браком йоду, але більшість із нас керується словниковим визначенням кретина як «дурня, тупої або розумово відсталої людини». І неважливо, що поблизу викопних залишків на Флоресі знайшли також складні знаряддя праці.

      Поки антропологи обмірковують знахідки на Флоресі, супроводжуючи свої думки неприємними словесними баталіями. Але ситуація з неандертальцями стає дедалі зрозумілішою. Традиційне стереотипне уявлення про них як про безсловесних тварин ніколи не мало сенсу, тому що їхній мозок за розміром перевершував наш. Те, що реконструкція черепа викопної людини нагадує депутата Думи, свідчить про наше неандертальське коріння. Коли давні люди вийшли з Африки, вони зіткнулися з близькими родичами, які вже прожили півтора мільйона років на півночі. Ці родичі були краще пристосовані до морозів. Замість того, щоб завоювати їх, як нам розповідає історія, ми, можливо, подружилися з північанами. Мабуть, чоловіки вважали неандертальських жінок пристрасними, а жінкам сподобалися чоловіки-неандертальці та навпаки, оскільки, за оцінками вчених, до чотирьох відсотків ДНК неафриканських представників нашого виду походить від неандертальців. Імовірно, це схрещення посилило нашу імунну систему.

      Наші північні брати ховали своїх померлих, виготовляли інструменти, уміли підтримувати вогонь, дбали про нужденних – так само, як і давні люди. Викопні знахідки свідчать про виживання в дорослому віці людей, які були карликами, страждали паралічем кінцівок або не могли жувати. Вони відомі під такими екзотичними іменами, як Шанідар І, Роміто-2, Хлопчик із Віндовера та Старий із Ла-Шапель-о-Сен. Наші предки підтримували цих людей, які мало чим могли допомогти суспільству. Палеонтологи розцінюють виживання слабких, інвалідів, розумово відсталих та інших осіб, які були тягарем, як одну з віх в еволюції співчуття. Ця комунітарна спадщина є важливою для теми цієї книги, оскільки вона передбачає, що мораль виникла щонайменше за сто тисяч років до сучасних цивілізацій і релігій.

      І це не єдина дата, яку пропонують відсунути в минуле. Можна обережно припустити, що багато вмінь, починаючи від пивоваріння і завершуючи мистецтвом, з’явилися раніше, ніж ми думали. Південноафриканські шматочки вохри з нанесеними на них складними геометричними візерунками вдвічі старші, ніж печерні малюнки в Ласко (Франція). Навіть виникнення прямоходіння відсувають далі, зокрема завдяки знахідці слідів, які доводять, що повністю вертикальна хода з’явилася вдвічі давніше, ніж ми вважали раніше.

      Наше