Название | Тарас Шевченко: сто днів кохання |
---|---|
Автор произведения | Валентин Чемерис |
Жанр | Историческая литература |
Серия | Історія України в романах |
Издательство | Историческая литература |
Год выпуска | 2017 |
isbn | 978-966-03-7868-1 |
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Примечания
1
Деякі історики свого часу запевняли – щоправда, бездоказово, – що Шевченко – це їхнє вуличне прізвисько, а родове їхнє прізвище – Грушевські, по батькові.
2
М. К. Чалий – український громадсько-культурний діяч, автор книги «Жизнь и произведения Тараса Шевченко», що стала однією з перших біографій поета. Шевченко називав його своїм «великим приятелем». Михайло Чалий і розповів про раннє дитинство Тараса Шевченка.
3
Чужбинський Олександр (він же Афанасьєв-Чужбинський) – український письменник, етнограф. Знайомий з Т. Г. Шевченком. Автор роману «Петербурзькі картярі». Писав російською мовою. Написав цікаві спогади про Т. Г. Шевченка, який свого часу намалював його портрет.
4
Сиріус – 1,46 візуальної зоряної величини, найяскравіша зоря в сузір’ї Великого Пса і всього зоряного неба. Її світність у 28 разів перевищує світність Сонця.
5
За енциклопедичним словником Брокгауза і Ефрона, Потоки – село в Київській губернії Канівського повіту – за 30 верст від Канева. Нині входить до Миронівського району Київської області. Населення за переписом 2001 року – 1106 осіб. Засноване у 1500 році.
6
Качанівка – селище Ічнянського району Чернігівської області. Палацово-парковий ансамбль – маєток Рум’янцева-Задунайського, згодом Тарновських. У Качанівці діяла майстерня кріпацьких вишивальниць. У XIX ст. в маєтку бували М. Гоголь, Т. Шевченко, В. Штернберг (написав тут картину «В Качанівці у Тарновських» і пейзажі). М. Глінка написав тут романси «Гуде вітер вельми в полі», «Не щебечи, соловейку» й перші частини опери «Руслан і Людмила». І. Рєпін починав тут роботу над картинами «Запорожці» та «Вечорниці». Після смерті Т. Шевченка в Качанівці в його пам’ять насипано високу могилу, в якій 1893 року поховано товариша поета – Г. Честахівського. Було зібрано багато пам’яток української старовини, різних колекцій, а також численні особисті речі і документи, пов’язані з життям і творчістю Шевченка. Згодом ці матеріали передано до Чернігівського історичного музею. Нині Качанівка – кліматичний лісовий курорт.