Восьма звичка. Від ефективності до величі. Стівен Р. Кові

його, кажучи: «Принаймні спробуйте і подивіться, що вийде, – це ж невеличка сума». Він відповів: «Ні, наші правила цього не дозволяють. Вони не можуть запропонувати заставу, а таку мізерну суму не варто й давати в кредит». Він запропонував мені поспілкуватися з високопоставленими чиновниками в банківській системі Бангладеш.

      Я дослухався до його поради і звернувся до людей, що мали вплив у банківському секторі. Усі вони сказали те саме. Нарешті, після кількох днів поневірянь, я запропонував себе в ролі поручителя. «Я надам гарантію на кредити і підпишу все, що потрібно, тоді ви зможете дати гроші мені, а я дам їх людям, яким хочу допомогти».

      Отак усе почалося. Мене повсякчас попереджали, що злидарі, які отримають гроші, ніколи не повернуть їх. Я сказав, що ризикну. І найдивніше, що позичальники повернули мені все до останнього цента. Я дуже зрадів і знову прийшов до менеджера: «Подивіться, вони повертають борги, отже все гаразд». Але той відповів: «О ні, вони просто замилюють вам очі. Незабаром вони візьмуть більше грошей і ніколи їх не повернуть». Отож я позичив їм більше грошей, і вони мені їх віддали. Я розповів про це менеджеру, але він зауважив: «Ну, можливо, в одному селі вам вдалося, але, якщо ви зробите те саме у двох селах, нічого не вийде». Не зволікаючи, я дав позики мешканцям двох сіл – і все вийшло!

      Отже, все перетворилося на своєрідну боротьбу між мною, банківським менеджером і його високопоставленими колегами. Вони наполягали, що, якщо кількість сіл збільшиться до п’яти, то, найімовірніше, я зазнаю втрат. Тоді я роздав кредити у п’яти селах, і це лише підтвердило те, що позичальники віддають гроші. Банкіри не поступалися. Вони говорили: «Десять сіл. П’ятдесят сіл. Сто сіл». Це стало нагадувати якесь змагання. Я отримав результати, які вони не могли заперечити, тому що йшлося про їхні гроші, проте вони не йняли віри, оскільки були переконані, що бідні люди – ненадійні. На щастя, я міг повірити в те, що бачив, – у неспростовні факти. Проте розум і зір банкірів затьмарювали знання, якими вони володіли.

      Нарешті я подумав: «Навіщо намагаюся переконувати їх? Я абсолютно впевнений у тому, що бідні люди беруть позики і повертають їх. Чому б не організувати свій власний банк?» Ця думка надихнула мене, я склав пропозицію і попрямував до уряду за дозволом на відкриття банку. Мені знадобилося два роки, аби переконати уряд.

      Другого жовтня 1983 року ми відкрили банк – офіційний незалежний банк. Ми були неймовірно схвильовані, адже тепер у нас був власний банк, який ми могли розвивати так, як нам хочеться. І ми почали розвиватися.

      Коли вас надихає будь-яка велика мета, якийсь видатний задум, ваші думки розривають кайдани. Ваш розум долає обмеження, ваша свідомість розширюється у всіх напрямах, і ви опиняєтеся в новому, величному і чудовому світі.

Йога-Сутри Патанджалі

      Усе, що потрібно для тріумфу зла, – бездіяльність хороших людей.

Едмунд Берк

      На сьогодні Grameen Bank обслуговує понад 46 000 сіл у Бангладеш, має 1267