Сьогодні я бачила…. Делия Стейнберг Гусман

необхідною для спільноти, важливою і доконечною для виконання її функцій. А клітина, як і сонячна система, не є «юрмищем»… Сьогодні я бачила натовп… Завтра, можливо, я побачу людину… Вірогідно, що з часом усі ми побачимо і людство.

      …Старого

      Сьогодні я бачила старого.

      Старого не тому, що його здолали літа; ні, це чоловік середнього, навіть невизначеного, віку, але старосвітських поглядів на життя. Він вважає, що для того, щоб бути сучасним, слід носити вбрання, властиве скотарям з Дикого Заходу, хоча ані його постава, ані статус не відповідають такому вбранню. А ще він вважає, що для того, щоб лишатися молодим, слід зодягтися як підліток. Чоловік не помічає, що це кумедно. Він переконаний, що довга борода надає йому романтичного чи інтелектуального вигляду, а то й подоби вільнодумця з минулого, але й гадки не має, що викликає в інших острах або антипатію. Чоловік говорить невимушено. Нехтуючи милозвучну літературну мову, вдається до лихослів’я, що має агресивний характер.