Название | Паморочливий запах джунглів |
---|---|
Автор произведения | Юрій Покальчук |
Жанр | Эротическая литература |
Серия | |
Издательство | Эротическая литература |
Год выпуска | 2005 |
isbn | 966-03-3196-7 |
Але в мене вже не було сил стримуватись, і я спершу завмер, увійшовши, і якусь мить так тримався, кайфуючи від першого відчуття піхви, а потім почав швидко рухатися в ній, вкрай напружений нервово і щасливий від неймовірного блаженства.
Вона була вузесенька і ніжна, як незаймана дівчина, так мені здавлося, і я радісно і легко ходив у ній, і швидко закінчив, але ще довго рухався, ніби углиблюючись далі й далі, не в силах видістатися звідтам, просто не хотілося виходити – там мало бути місце моєму кінцю завжди, оце його справжня пристань, тут йому належить за природою бути, – і врешті, відсапавшись, вийшов.
Вона лежала втомлена, заплющивши очі, і була дуже гарна.
Суфії цмулив віскі просто із пляшки і простягнув мені.
Він дивився на мене зараз спокійно, задоволено і навіть, сказати б, радісно.
– Тепер ти мій брат! – сказав він. – Ми цього ніколи не забудемо! Правда?
Це була правда!
Ми залізли на неї ще по разу!
У Маро була цупка і не дуже ніжна шкіра, як у всіх смаглявошкірих. Така шкіра трохи гейби відштовхувала, бо при контакті не відлунювалося, що Маро тонко сприймає дотик моєї руки, моїх пальців. Але це відчувалося тільки у перші миті доторків, бо потім усе зникало в коловерті пристрастей. Так само, як і незнайомий, незрозумілий запах пахучої південної олійки, трохи дурманний, екзотичний і дивний, який створював ще ніби якусь невідчутну і неочікувану маленьку перепону між нами, долаючи яку, вдихаючи і вживаючись миттєво в цей запах, перетинаєш ще один кордон на шляху до переходу в іншу реальність.
Другий раз, як завжди, все було простіше і довше, і багато приємніше, вже вповні.
Я вже майже не соромився того, що Суфії на мене дивився. І на нього я вже дивився зараз інакше, прагнучи сам туди, але вже інакше прагнучи. Пам'ять тіла витворює з людини майже миттєво іншу. Я вже знав, я був там, де він, я вже бачив його, він бачив мене. Я знаю. І це все. Я був інший.
Ми ще не раз бачили в такому вигляді один одного, і це зробило нас справді друзями. Бо, врешті, фактично завдяки Суфії я отримав перший повноцінний секс і достатню статеву зрілість.
Якогось разу він вибрався на неї ззаду. Це було знову нове для мене – дивитись на них в такій ситуації. Раніше я цього не вмів. Я спробував теж так і побачив новий сенс у вільному рухові і можливості бачити більше і відчувати жінку інакше.
Але то вже було значно пізніше, а поки ще був перший раз. Врешті все у нас скінчилося і ми попрощалися з Маро, яка, усміхаючись трохи сонно, але вочевидь задоволено, запрошувала нас приходити і казала, що ми чудові, ми найкращі і вона нас любить.
Ми