Етикет. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

серед вайшиїв було чимало багатих людей. Ці три варни (касти) називали «народженими двічі», бо вони проходили складний обряд посвячення в арії, який давні індійці і вважали «другим народженням». Під час обряду хлопцеві надягали священний шнурок, після чого він ставав повноправним членом своєї касти.

      Індійці у традиційному вбранні

      Арії – народ, який колись прийшов до Індії і підкорив собі місцеві племена. Вважалося, що арії принесли в Індію науку, релігію та закон.

      Шудри повинні були служити представникам вищих каст. Вони, за уявленнями індійців, походили від народів, які колись зазнали поразки від аріїв. Шудри виконували більшість брудної роботи, але все ж таки вважалися окремою кастою. Частина населення Індії не належала до жодної з каст. Таких людей називали чандалами – «недоторканними». Представники цієї групи людей виконували найбрудніші роботи: вони мали справу з нечистотами й трупами. Всі чотири варни ставилися до чандал презирливо. До цих людей заборонялось доторкуватися (звідси й назва), чути їхній голос і навіть бачити, щоб не осквернитися.

      У кожній касті були заведені свої правила поведінки. Брахмани, які майже все життя служили богам, багато перейняли від ритуалів служіння. Звичайне для Індії вітання, коли руки складаються перед грудьми долоня до долоні, в інших країнах використовується при молитві. А ритуали, під час яких гостя прикрашають гірляндами з живих квітів, мають багато спільного із жертвопринесенням. Кшатрії деякі свої звичаї взяли від військового етикету (насамперед усі ритуали, пов’язані з використанням зброї). Для вайшиїв велике значення мало все, що стосувалося родючості землі, скоту. Отже, при зустрічі заведено було бажати родючості поля, а на святах велику роль відігравали дари природи.

      Статуя жерця з Мохенджо-Даро

      Праця на полях – доля представників варни шудр

      Перехід з однієї касти до іншої був майже неможливий: брахманом могла стати лише людина, яка народилася в сім’ї брахманів. Це було пов’язано з релігійними віруваннями давніх індійців. В Упанішадах була сформульована доктрина карми, яка потім перейшла до джайнізму та буддизму. В Упанішадах говориться, що все у світі визначається моральним законом. Людина, яка поводила себе аморально, була скупою, часто гнівалася, не поважала старших за віком, народжується потім твариною або рослиною. Таким чином вона спокутує свої погані вчинки. Тільки праведною поведінкою можна повернутися до людського образу.

      Буддисти вважають, що за погані вчинки можна народитися не тільки у вигляді тварини, але й у формі голодних духів. Вони ретельно розписують, за які саме вчинки в якому пеклі може народитися людина. Деякі з них холодні, деякі – гарячі, але в усіх них панує страждання, і минає дуже багато часу (кілька тисяч років), доки душа зможе вирватися звідти.

      Ще одним відомим царством був Вавилон. Розквіт Вавилону припадає на час правління шостого