Із секретів поетичної творчості. Іван Франко

випадку І. Франко виявив слабку обізнаність з художнім аналізом літературних творів у працях російської революційно-демократичної критики. Проте в цій роботі він визнавав політичне і соціальне спрямування статей Добролюбова і Чернишевського про літературу.

      9

      Натхнення, навіювання (лат.).

      10

      «Ріг-Веди» — пам'ятка давньої індійської літератури і релігії. Складена не пізніше VI ст. до н.е.

      11

      «Зенд-Авестіа» — збірка «святих» текстів міфологічного та релігійного змісту, написаних давньоіранською мовою.

      12

      Павсаній (II ст. до н.е.) — давньогрецький історик і митець, автор «Описів Еллади».

      13

      Овідій Публій Назон (43 р. до н.е. —17 р. н.е.) — римський поет, автор «Метаморфоз», «Скорботних елегій», «Героїнь» (Послань).

      14

      Йдеться про видання творів Гомера: Epigrammata et Batrachomachia. Homero vulgo attributis. Ex recensione Augusti Baumeister. Lipsiae, 1874.

      15

      Йдеться про працю німецького вченого Едуарда Целлера «Grundriss der Geschichte der griechischen Philosophic» (1880).

      16

      Платон (428-348 до н.е.) — грецький філософ-ідеаліст, у творах якого, зокрема в «Діалогах», естетичні ідеї посідають чільне місце.

      17

      Ціцерон Марк Туллій (106-43 pp. до н.е.) — римський оратор, політичний діяч і письменник.

      18

      Демокріт (бл. 460-370 до н.е.) — грецький філософ-матеріаліст, один із засновників атомістичної теорії побудови матерії. Розробив також деякі питання естетики й мовознавства.

      19

      Бо Демокріт заперечує, що без божевілля великим не може бути поет (лат.).

      20

      Геродот (бл. 484-425 до н.е.) — грецький історик. У творі «Історія греко-перських війн» широко використав стародавні міфи й легенди.

      21

      Гесіод (VIII-VII ст. до н.е.) — грецький поет, автор дидактичних поем «Роботи і дні», «Теогонія» («Походження богів»).

      22

      «Sturm und Drang» («Буря і натиск») — літературний і суспільний рух у Німеччині 70-80-х років XVIII ст., спрямований проти абсолютизму та деспотизму монархії. Назва походить від п'єси Ф. Клінгера «Буря і натиск» (1776).

      23

      Я починаю опівночі, схоплююсь, як божевільний, з постелі; ніколи ще мої груди не були сповнені більшого натхнення, щоб оспівати вічного мандрівника (нім). — Ред.

      24

      Йдеться про видання: Goethes Werke. Funfter Teil. Herausgegeben von H. Dflаzer. Berlin und Stuttgart, 0. J., що виходило у серії «Deutsche National-Literatur», яку видавав Йозеф Кюрхнер. Порядковий номер V тому творів Гете у цій серії — 86.

      25

      Миле божевілля (нім). — Ред.

      26

      Йдеться про фантастичну поему німецького письменника-просвітителя Кристофора-Мартіна Вiланда (1733-1813).

      27

      Ще раз осідлайте мені, музи, Гіпогрифа для їзди в стару романтичну країну. Як любо грає в моїх звільнених грудях миле божевілля! Хто пов'язав моє чоло магічною пов'язкою? (нім.).

      28

      Йдеться про видання: Wielands Werke. Zweiter Teil. Herausgegeben von H. Prohle. Berlin und Stuttgart, О. J., що виходило у