SатирикоN (Pro i contra). Іван Драч

«солонцювати»!

      На спектаклі «Грек Зорба»

      Котилася торба

      з високого горба —

      Там роман «Грек Зорба»

      Був!

      Котилася торба

      З високого горба —

      Славний фільм «Грек Зорба»

      Був!

      Котилася торба

      з високого горба —

      Вже спектакль «Грек Зорба»

      Є!

      Віталій Малахов

      за єдиним махом

      Фільм той перевершив —

      Вже!

      Режисером Зорби

      Як верблюд двогорбий

      вантажі вергає

      Хай Бог помагає —

      Хай!

      Славний Хостікоєв

      Дивних див накоїв

      Мене обеззброїв

      Геть!

      А Сумська Наталя,

      Віртуозна краля.

      Вже по Кайдашисі

      заздрісниці: лисі —

      Глянь!

      Нас у раж ввігнали.

      Ми на вас запали.

      Всі ми стали греки

      від кризи та спеки —

      Жах!

      Тож спектаклю слава.

      Малахову – браво!

      Є ще в Хостікоєва

      Витримка героєва

      І снага Енеєва

      І любов Антеєва —

      А що є то є!..

30.09.2010 (четвер, на спектаклі)

      ♦♦♦

      Що воно за дивний пан

      Доминік отой Стросс-кан

      Що ґвалтує кожну дівку

      Із Нью-Йорку покоївку

      Вдома теж соціалістку

      Може б виписав повістку

      І на нашу прогресивну

      Докторовану і дивну

      Що воно за дивний пан

      Доминік отой Стросс-кан

      Що тасує наче карти

      І твої й мої мільярди

      Кому схоче тому й дасть

      Світова така напасть

      Та за ним крізь жалюзі

      Уже стежить Саркозі

      Що воно за дивний пан

      Доминік отой Стросс-кан

      Забаглося в президенти

      А там вищі дивіденди

      Там тебе поставлять раком

      І вживуть тебе зі смаком

      Хоч орай а хоч ори

      Планку сексу догори

      Оратаніє.

17.05.2011

      Найвищі гості

      Знак неба: біле птаство лебедине

      У перший березіль мені уперше лине.

      Який небесний клекотливий ключ

      Весну відкрив і зняв зими обруч.

      Так високо! В безтямній високості

      Куди ви прагнете, мої найвищі гості?

      Я вас почув – взяв березневу свічку,

      Прогнати зиму я іду в капличку.

      Дух неба сповнив – лебедино біло,

      Аж серце з високості заболіло.

      На мить майнули – і за мить пропали.

      І вічністю в душі навіки стали…

      Найвищі гості були нині в мене.

      Щось випадкове а чи щось знаменне?

      Оця небесна доля березоля.

      Якби й мені така світилась доля,

      Така висока, чиста і небесна,

      Пропала