SатирикоN (Pro i contra). Іван Драч

добре – честь яка!

      Я ж бешкетник, хуліган.

      Вчився добре, без доган,

      Та змагав мене футбол.

      Він забив би мені гол

      По науці – все ж на п’ять!

      Як же зараз доганять?

      Дорогий Василю! Брате!

      Де ж нам мужності набрати

      І твоєї висоти,

      Щоб так просто й чесно йти.

      Ти – високо! Звіддаля

      Покажи свого бриля…

      Квадрат Малевича

      Корінна киянка-пенсіонерка

      Надія Іванівна Лобанова

      Розповіла мені по дорозі

      Про чорний квадрат Малевича

      Стосовно сучасного пекла.

      Чотири Президенти наші —

      Два Леоніди, Віктори два

      Створюють чорний квадрат.

      Мусить біда наша перестати.

      Мусить з’явитися світло

      В проломі квадрату чорного

      Створеного, злютованого

      Чотирма Президентами.

      Йшли ми з Володимирського собору.

      Сто свічок купив для каплички.

      Сто затятих думок

      Роїлось в моїй голові.

      Я запізнювавсь на презентацію

      Альбому Миколи Стороженка.

      Сто свічок запали мені

      В проломі квадрату чорного!

      В квадраті тунелю мовчали свічки.

      Бодай одна свічечко, запалай!

      Господи, Богом молю,

      Зблисни мені!.. Одну свічечку!..

07.03.2015,Конча Озерна

      ♦♦♦

      Я стільки життів прожив у житті,

      Мов кінь, толочився в зеленому житі.

      Завжди був самотнім, у кожнім гурті.

      Копита підковами не підбиті.

      Коли ж їх підбили й пустили у світ —

      О як заболіли жорстокі вухналі!

      Та бив я підковами, гупав у лід,

      Мені підкорялись засніжені далі.

      Копита скришились, підковок катма

      А як без копит, лиш відкинуть копита.

      Зима коверзує, кепкує зима:

      Яка ж вона мокра і несамовита.

      Життя за життям загортає вона.

      Змололось на біло столочене жито.

      Там радість і біль, там покута й вина.

      Все біле болить, усе болем прошито…

      Солонцювати

      «Солонцювати» – дієслово, яке повергає мене в націоналістичний трепет! Цього дієслова немає ні в російській, ні в польській мовах, про інші мови не йдеться, там його і не повинно буть. Сьогодні я солонцював. Давно вже підготував літр львівського оригінального світлого пива зразка 1715 року. З Теліженець привіз хабар – літр коров’ячого молока у пляшці з-під «Моршинської». Купив в’яленого ляща за 10, 15 гривень, зекономив гривень 10, бо такого ж ляща дядько в підземному переході продавав за 20-ку. Треба ж було осміліти настільки, що наважився знайти відкривачку і відразу ж, ще не встиг розпакувати моркву для Рекса, як нахабно підважив металевий кружалець і налив пиво, яке чекав уже тижнів два. За першим ковтком ще не брався за ляща. Спершу приготував їжу для Рекса і поставив йому в куток. Він узявся за роботу. Отоді я взявся за ляща. Скрутив голову як справжній катюга і став віддирати луску. Якою ж смачною була в’ялена риба за 10, 15 гривень! Яким же втішним був смак львівського оригінального!..