Науковий експеримент. Психологічна драма. Ольга Демина

Леонідович суворо дивиться в бік Гриневського, даючи зрозуміти, що перебивати не можна.

      МИХАЙЛО ГРИНЕВСЬКИЙ (знизуючи плечима). А я що?! Я нічого…

      ВЛАД ІЩЕНКО (Гриневському). Так вже нічого?!

      Гриневський й Іщенко сміються. Деякі учні в класі також посміхаються.

      ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ (насупивши брови). Діти, ну не можна так себе поводити. Це не ввічливо до нашого гостя.

      ВЛАДИСЛАВ ПЕТРОВИЧ. Облиште, Олександре Леонідовичу! Я все розумію. Вони ж діти. Правда, вже дорослі діти. Одне слово, старшокласники. Ось чому я погодився виступити перед вами. Я хотів вам розповісти про дуже цікавий проект, над яким зараз працює колектив нашого інституту. Проект називається «SIRIUS»…

      ЮРІЙ ЧЕРНИХ. Оце такої! Цікаво, що це за проект такий? І назва така дивна…

      АНДРІЙ ЛАНОВИЙ. Сіріус – назва зірки, однієї з найяскравіших зірок нічного неба Землі, яку видно майже у всіх областях планети.

      ВЛАДИСЛАВ ПЕТРОВИЧ. Так. Назва «SIRIUS» є абревіатурою від англійської Scientific International Research in Unique Terrestrial Station («Міжнародні наукові дослідження на унікальній наземної станції»), а також збігається з назвою зірки Сіріус. Назва цієї зірки символізує завдання проекту: пролити світло на розуміння працездатності людини в тривалих польотах, які коли-небудь досягнуть і зірок.

      ОЛЕГ ВОЛКОВ. Унікальна наземна станція?

      ВЛАДИСЛАВ ПЕТРОВИЧ. Вам же відомо, що майбутніх космонавтів готують в наземних космічних станціях, де відпрацьовуються всі навички й уміння космонавтів. Без цих тренувань і знань в космосі робити нічого. Наша експериментальна станція схожа на міжнародну космічну станцію, яка зараз знаходиться на навколоземній орбиті. На науковій станціі «SIRIUS» є все необхідне, щоб імітувати тривалі міжпланетні польоти.

      ЄВГЕН СПІЦИН. З чого вона складається?

      ВЛАДИСЛАВ ПЕТРОВИЧ. Наземний експериментальний комплекс (коротко, НЕК), розташований на території нашого інституту, являє собою унікальну платформу, де стає можливим моделювання досліджень космічних польотів. Він складається з багатофункціональних сегментів, де моделюються умови ізоляції і підтримується стабільне навколишнє середовище за допомогою локальних систем життєзабезпечення.

      КСЮША ПАВЛОВСЬКА. Системи життєзабезпечення. Що це?

      ВЛАДИСЛАВ ПЕТРОВИЧ. Система життєзабезпечення в пілотованих польотах космічних апаратів – група пристроїв, які дозволяють людині виживати в космосі і підтримувати життя екіпажу корабля. У незвичайних умовах космічного польоту (вакуум, променистий теплообмін, іонізуючі випромінювання) людина повинна перебувати в замкнутому герметичному відсіку космічного літального апарату. У населеному відсіку необхідно створювати умови для забезпечення нормального існування і роботи людини. Ці умови необхідно підтримувати протягом усього польоту, подаючи в відсік речовини, споживані людиною і видаляючи продукти його життєдіяльності. Бортові системи космічного літального апарату (КЛА), які вирішують ці завдання, називаються системами життєзабезпечення (СЖЗ).