Ім’я Йосифа Сліпого (справжнє прізвище Коберницький-Дичковський) відоме як в Україні, так і далеко за її межами. Провідник Греко-католицької церкви, верховний архієпископ Львівський і митрополит Галицький, кардинал, визначний церковний і науковий діяч був людиною трагічної долі. Репресований радянською владою, протягом 18 років Йосиф Сліпий поневірявся по тюрмах і таборах, проте не скорився, не зрікся віри, і його слова про головне лихо українців – брак єдності – і сьогодні звучать дуже актуально: «Внутрішні непорозуміння і дух незгоди – це одна з найголовніших причин нашого упадку… Тому провідною думкою є за всяку ціну втримати єдність…».
Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лав-крафт (1890—1937) працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20—30-х років минулого століття. За життя він не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Фантастична повість «На стрімчаках божевілля» була написана 1931 р. і вперше видана частинами упродовж лютого-квітня 1936 р. в журналі «А$їоипс!іп§ 8їогіе$». Оповідь ведеться від імені геолога Даєра, який брав участь у полярній експедиції. У своїх щоденникових записах він розповідає про те, що серед безкраїх льодів Антарктики можна знайти не лише дику холоднечу. Там є дуже древнє місто, яке існувало іще до появи людей. Ті, хто його збудував, називалися Старійшинами й володіли унікальними знаннями. Однак місто давно спустіло, та чи всі загинули? Які таємниці зберігають льоди Антарктики і хто ховається за їхньою товщею? Які істоти не повинні пробудитися? Бо якщо таке раптом станеться, це означатиме кінець усталеної світобудови…
Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лав-крафт (1890—1937) працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20—30-х років минулого століття. За життя він не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. На основі арабського окультизму й езотерики Г. Ф. Лавкрафт вигадав жахливих чудовиськ і демонів, створивши свою власну демонологію, склав ієрархію монстрів, старіших за людство, які лише чекають свого часу на землі – коли вони правитимуть людьми і зло пануватиме в світі. І твори Лавкрафта – передвістя їх повернення. Найвідоміша повість про найжахливіше лавкрафтівське страхіття – «Поклик Ктул-ху» (1928). У ній розповідається про величезне морське чудовисько із довжелезними щупальцями – втілення вселенської гидоти, скуте у бездонній чорній прірві підводного міста Р'льєг у Тихому океані. Та колись воно прокинеться і вийде на поверхню…
Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890–1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20–30-х років минулого століття, за життя не опублікував жодної книжки, заживши слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його називали Едгаром По ХХ століття. Творчість Лавкрафта – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів. Головний герой повісті «Тінь над Інсмутом» (1931), подорожуючи, почув про маленьке містечко, зусібіч оточене болотами й овіяне недобрими плітками. Раніше Інсмут був процвітаючим морським портом, але з часом, через епідемію 1846 року, яка забрала життя більшості його населення, занепав. Цього містечка та його незвичайних мешканців цуралися, що й привернуло увагу до нього героя. Але він зовсім не чекав на те, що там побачив. Потрапити в Інсмут було неважко, а от вибратися звідти… Моторошна атмосфера таємничого міста, дивні люди, вигадки п’яного стариганя, уривки слів, погоня – і читач нервово завмирає в очікуванні жахів…
Добре вигадав чорт Босоркун. Якщо не вдається отримати реліквію хитрощами чи силою, то чому би не спробувати обміняти її на щось інше? А чим найдужче дорожить козак, опріч віри та волі? Звісно ж – життям коханої. Одного не врахував біс: не сам Тарас на світі, має вірних товаришів. І ті зроблять усе, аби чортячим планам не судилося здійснитися. Та й старий Куниця не сидить на місці… і вже потайки на Січ дістався. А там своє вирує, запорожці в похід лаштуються. Куди йти? На Москву чи в Крим? Тільки від новообраного кошового залежить. І від його порадника, котрому не аби хто – сам Сатана дружбу пропонує… Про ці та інші пригоди читайте в третій книзі циклу «Тричі не вмирати» «Побратими. Роздоріжжя».
Не ждав і не гадав Тарас, що стане відьмаком-характерником. А разом з отриманою силою звалиться на нього ціла гора клопотів. Бо опиниться козак не поміж двох вогнів, а в самісінькому вирі. Єзуїти Лойоли, бусурмани, таємна служба Івана Грозного… ба навіть сам Сатана – усі хочуть отримати від Тараса якусь чудодійну реліквію. А він ні сном ні духом… Може, батько знає. Але той уже півроку як загинув чи пропав безвісти. От і роби, що хочеш. Вірніше – що можеш. Аби вислизнути з пастки, залишитися живим і таємницю розгадати. Про все це та ще багато іншого читачі дізнаються з першої книжки циклу «Тричі не вмирати» «Спадок».
Хотіли допомогти, а вийшло, як завжди… Не передав би архістратиг Михаїл козакам свій стяг, може, й Сатана не послав би на землю чорта Босоркуна, щоб реліквію ту здобути. Але не так легко у запорожців відібрати те, що їм самим треба. Отож така веремія затіялася, що вже й не зрозуміти, хто за ким женеться і від кого тікає. І з кожним днем та вервиця лише більшає. Молодий козак-характерник, чарівник-недоучка, перевертень з таємного розшуку Івана IV, татарська шаманка… Ну, і звичайно ж, чорт Босоркун… Кому пощастить, хто першим знайде Тимофія Куницю і штандарт архістратига, якщо старий козак наче крізь землю провалився? Про все це та ще багато іншого читачі дізнаються з другої книжки циклу «Тричі не вмирати» «Наречена».
Про що цей роман – про кохання чи про життя? Чи можна взагалі відокремити одне від іншого? Хто візьме на себе таку сміливість? Ця історія – це міцно переплутані між собою чотири людські долі, чотири життєві драми. Чи може щось допомогти піднятися з безодні відчаю жінкам, які пережили найстрашніше – насильство, що понівечило не тільки їхнє тіло, але й душу?.. Чи може щось втримати зраджену дівчину від жахливого кроку – від аборту?.. Чи може хтось упросити її не вбивати ще ненароджене дитя, зберігти його життя?.. Героїня роману «І це все, що я хотіла сказати про кохання» Ліза занадто рано зіштовхнулася зі злом, але зустрічі з літнім вченим, загадковою письменницею та недолугою на перший погляд перукаркою, які кожен по-своєму протистоять непростим викликам, допомагають їй прийняти рішення, що змінить все в її долі. Цей роман можна порівняти з рондо, де одна сюжетна лінія-мелодія переплітається з іншою, повторюючись у іншій машкарі. І писалася вона суто для жінок, бо звучить надто по-жіночому, інтимно…
Хочете подивитись на Україну очима іноземця? Чим наша країна може здивувати, зацікавити, налякати і привабити? Француз закохується в таємничу рудоволосу українку в паризькому метро і їде на її пошуки. Процес пошуків перетворюється на приємну пригоду – Одеса, водоспад Шипіт, печера Атлантида, тамбури потягів, справжнє українське село, кліщі, тантричний секс і нефритові яйця, вареники і куліш, карпатські зорі з чорницями, мрії про далекий острів Сен-Мартен, болівійські пристрасті і бачата з кубинцями, марихуана і шампанське. Україна у вирі танцю і подорожей, що пахне морем, кольору зоряного неба, неймовірна, захоплююча, наївна та різнобарвна. Закохатися в Україну і закохатися в Україні.
Константин Стогний (род. в 1968 г.) – известный украинский журналист, теле- и радиоведущий, режиссер-документалист, продюсер, путешественник. Результатом его экспедиций по многим экзотическим местам планеты, в т. ч. Непалу, Бутану, Индии, Мексике, Сомали, явились книги, сначала документальные, а потом и приключенческие. В издательстве «Фолио» вышли его романы «Сокровища майя и конец света», «Тибет, или Изумрудная Чаша Патриарха», «Пангапу, или Статуэтка богини Кали», «Озеро Исабаль, или Секретный код смерти», «Волки траву не едят», пользующиеся успехом у читателей. В третьей книге трилогии Виктор Лавров вместе со своей группой и красавицей шведкой Сигрид вновь отправляется в Сомали. Тележурналист везет ученому Густаву Стурену «камень мертвых», который в Древней Иудеи хранился у апостола Павла и святого Климента Римского. Этот камень со временем оказался в Киеве, и с его помощью Лавров надеется спасти моряков захваченного пиратами судна. Но за камнем охотятся не только местные правители, а также группа старообрядцев из Украины, владеющих навыками бойцов спецназа…