OMIKO
Все книги издательства OMIKOФрея із Семи Островів
Фрея – єдина дочка Нельсона, власника маленького острова з невеликої групи островів, які прозвали «Сім Островів». Крім краси й гострого розуму вона вирізнялася урівноваженим характером і розважливістю. Фрея стає об’єктом уваги голландського офіцера Хімскірка й англійського шкіпера Джаспера Аллена. Проте перевагу віддає шкіперу, за що Хімскірк мститься: він затримує бриг Аллена й усвідомлено веде судно на риф, де він і гине. Джаспер же найбільше у світі любив тільки бриг і Фрею, і питання в тому, кого з них він любив більше.
Девять
В новую книгу Бориса Херсонского вошли избранные стихи, написанные в последние годы (2017–2020). Их темы разнообразны: здесь и философская, и религиозная, и интимная лирика, и поэтическое осмысление истории – как давней, так и современной. Значительную роль в книге играют детские воспоминания. Название ее связано с девятью музами, которые покровительствуют искусствам. Ироничные Оды, посвященные музам, делят книгу на девять частей, органично связанных между собой. За отстраненностью наблюдателя чаще всего скрывается острое эмоциональное переживание поэта, напряженный поиск смысла жизни.
Повість про Ґендзі. Книга II
«Повість про Ґендзі», створена на рубежі X–XI століття Мурасакі Сікібу, придворною дамою імператриці Сьосі, вважається одним з найвизначніших творів японської літератури. І не тільки японської – по суті, це перший психологічний роман у світі. Розповідаючи історію життя головного героя – Блискучого Ґендзі, сина імператора Кіріцубо, та його нащадків, авторка ділиться з читачами своїми спостереженнями і роздумами. Докладні описи повсякденного життя, любовних та інших людських відносин, пройнятих «сумним чаром речей» (моно-но аваре), створюють враження зустрічі з живими людьми, близького знайомства з їхніми почуттями, думками, радощами і печалями, за якими постає епоха Хейан, її культура, побут аристократії, вірування та звичаї. У цьому виданні представлена друга частина роману (розділи 21–38), в якій ідеться про розплату за гріхи молодості, вчинені під час пошуку ідеальної жінки, що описано в першій частині (розділи 1—20), яка вийшла друком у видавництві «Фоліо» 2018 року.
Воспоминания. Конец 1917 г. – декабрь 1918 г.
Последний гетман Украины Павел Скоропадский (1873–1945) пробыл у власти совсем недолго – с 29 апреля по 14 декабря 1918 года. Он правил под протекторатом Германии, но успел внести заметный вклад в украинизацию подвластных ему территорий, несмотря на то что опирался на поддержку германских оккупационных войск. И решения, принятые гетманом, касались не только военных. Так, например, в августе 1918 года Скоропадский выпускает закон «Об обязательном изучении украинского языка и литературы, а также истории и географии Украины во всех средних школах». В написанных непосредственно после событий 1917–1918 гг. «Воспоминаниях» – честное описание Павлом Скоропадским важнейших аспектов его деятельности прежде всего как главнокомандующего 34-м корпусом российской имперской армии (впоследствии названного Первым Украинским Корпусом), а позже – как гетмана Украины. Автор подчеркивает, что он хочет подать свое видение тех событий так, как он сам их понимает, а оценка его эпохи – это дело будущего исторической науки. Кроме того, в книгу входят воспоминания Скоропадского о его детстве, проведенном им в Украине.
Знахар
За своє недовге життя (він прожив усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898–1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми» і «Щоденник пані Ганки». Головний герой роману «Знахар» (1937) – Рафал Вільчур, хірург від Бога – пережив особисту трагедію: від нього пішла молода красуня-дружина, яку він дуже кохав. Водномить все його життя пішло шкереберть: того ж дня професор Вільчур, усіма шанована людина, опинився на вулиці без грошей і документів, до того ж втративши пам’ять. І розпочалися довгі роки поневірянь… Знайшовши прихисток у сім’ї Прокопа Мельника, Вільчур вилікував його хворого, прикутого до ліжка сина і став членом їхньої родини. Інтуїція і хист лікаря нікуди не зникли. Хоча Вільчур не пам’ятає власного імені, проте знає, як допомогти хворим людям. І чутки про дивовижного знахаря ширяться по всіх усюдах…
Самостійна дама. Femme sole. 1419–1436
Анастасія Байдаченко, авторка семи книжок, захоплюється історією Середніх віків та Столітньої війни вже більше 20 років. У видавництві «Фоліо» 2018 року вийшов друком перший роман «Орлеанської саги» «Дама з покритою головою. Femme couverte». Життя позашлюбної доньки герцога Орлеанського Ізабелли було схоже на балансування на межі прірви, бо вона відважилась бути Femme sole – самостійною дамою у жорстокому світі, що належить чоловікам зі зброєю і де вже майже сто років точиться війна між Англією та Францією. Ізабелла, мадам де Вандом, з юнацьких літ має дбати про інтереси родини при дворі та виконувати накази королеви, часом небезпечні, часом негідні, часом проти своєї волі, аби зберегти місце фрейліни, поінформованість та вплив. На кожному кроці цілком реально перечепитися й втратити все: репутацію, місце придворної дами, дітей, майно, волю та навіть життя. До того ж головній героїні доведеться зробити складний вибір між почуттями до двох чоловіків, кохати одного з яких забороняє церква та суспільство, а другого ніколи не прийме її родина, бо він чужинець…
Бесы с Владимирской горки
Может ли ведьма повстречать свою истинную любовь? Да, приворожить она может любого. Но ведь это любовь – не настоящая! Издавна покровительницей любви и брака в Киеве считалась святая Варвара. Но стоит ли ведьме отправляться за помощью к святой? Ведь Варвара известна как гонительницей нечисти и черной смерти. И не зря Михайловский монастырь, где столетия хранились мощи святой – стоит в Киеве на Лысой горе (Владимирской горке), где по легендам обитают ведьмы, черти и бесы.
Посол Царя Царів
Орест Сандомирський (справжнє ім’я – Костянтин Когтянц) народився у 1956 році у м. Дніпрі. Закінчив історичний факультет Дніпропетровського університету. Відомий письменник, що працює у жанрі фентезі. Знаний журналіст, має активну громадянську та життєву позицію. Веде власний блог на Facebook, де висвітлює свої погляди на найактуальніші події сьогодення. Призер конкурсу «Коронація слова» в номінації «Вибір видавців» у 2010 році та володар спеціальної відзнаки «За кращий історико-патріотичний роман» у 2013 році. У видавництві «Фоліо» вийшлидруком книжки Костянтина Когтянца «Обре, сховайся добре!», «Покохати відьму» та «Монети для патріарха». Роман «Посол Царя царів. Наввипередки з часом» Ореста Сандомирського дає змогу повною мірою насолодитися сумішшю захоплюючого фентезі з реальними науковими та історичними фактами. Головний герой приймає ім’я Мартин ван Ґелсінґ, чим запускає механізм дуже небезпечних пригод. Він вирушає на Батьківщину, долаючи цілі континенти: Азія, Африка, Америка, нарешті Європа… У будь-якій ситуації, у будь-якій місцевості він та його навички – єдине, на що можна по-справжньому покластися. На своєму шляху він зустрічає чоловіків, жінок, вигаданих, на перший погляд, істот і навіть самого Царя царів, чиїм послом згодом стане… І найважливіше – Мартин робить спроби пізнати себе, усвідомити свою місію, яка лишається незмінною попри час та простір. Хто такий посол Царя царів, куди він прямує, як давно почався його шлях, коли і де завершиться? Відповіді на ці та багато інших питань знайдете у цій книжці.
Щоденники 1913–1923 рр.
Франц Кафка (1883—1924) – знаменитий австрійський письменник, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка». Самотність і відчуженість, які письменник відчував у своєму житті, можливо, й змусили його писати щоденник. Кафка розпочав його 1910 року і вів – іноді з тривалими перервами – до 1923-го. У щоденникових записах, зроблених Францом Кафкою у 1913—1923 роках, містяться роздуми про самогубство й нерозуміння з боку рідних і близьких; про ненависну, стомливу службу, яка дає засоби до існування й водночас виснажує його; про початок Першої світової війни і про загальну мобілізацію. Також у щоденнику Кафка занотовує свої літературні задуми й початки оповідань, що спадають йому на думку, спостереження, в яких чітко проступає туга з приводу поразок Австрії і прозирає чорна безодня відчаю дуже самотньої людини.
Разведчики Зеленой страны
Жизненный опыт путешественника Георгия Тушкана (1905–1965) и его обширные познания в области агробиологии (он окончил Харьковский сельскохозяйственный институт) особенно ярко проявились в книге писателя «Разведчики Зеленой страны» (1950). Вместе с героями романа читатель отправляется в горы и получает возможность пережить невероятные приключения пионеров, которые помогают селекционерам, создавшим в обстановке строжайшей секретности сады тропических культур на Памире. Именно благодаря этому роману имя Георгия Тушкана вошло в историю отечественной фантастики.