OMIKO
Все книги издательства OMIKOПраво на вбивство
Випадкові перехожі натрапили в лісі на вбитого. Слідчий Єгор Скляр одразу відчуває, що справа непроста. Він затято береться розслідувати вбивство, але знаходить тільки нові загадки. Коло підозрюваних стискається, але вбивця – як тінь. Давня знайома Єгора – патрульна Власта – допомагає слідчому, поділившись своїми здогадками. І ось поєднались дві, на перший погляд, нічим не пов'язані справи…
Вечір з кіно ІІ. Путівник по світу кіно
Олег Ігорович Яськів – проректор з науки та директор «Центру митрополита Андрея Шептицького» Українського Католицького Університету, засновник і редактор сайту «Простір кіно» (prostir-kino.com.ua), доктор технічних наук, кінознавець. У видавництві «Фоліо» раніше вийшла друком перша книга автора «Вечір з кіно. Путівник по світу кіно». Друга книга Олега Яськіва про кіно – продовження подорожі світом кінематографа. Тексти написані в особливому жанрі, який поєднує есеїстику, філософські роздуми та кіноаналіз. Автор звертається до широкого кола глядачів – тих, хто вже любить кіно і хоче більшого, а також тих, хто наосліп блукає у безсистемному кінопросторі, втрачаючи дорогоцінний час і настрій.
Усе буде бадмінтон! Історія та постаті українського бадмінтону
Книга «Усе буде бадмінтон! Історія та постаті українського бадмінтону» освітлює 60-річний шлях бадмінтону в Україні радянських часів і періоду незалежності. В ілюстрованому раритетними фото виданні показано процес становлення спортивного бадмінтону на теренах України, його провідних учасників – спортсменів, тренерів, організаторів, головні досягнення українських бадмінтоністів на внутрішній арені та великих міжнародних турнірах. Книгу створено до проведення в Києві чемпіонату Європи 2021 року з бадмінтону за підтримки Федерації бадмінтону України. Її автор – відомий спортивний журналіст Ігор Левенштейн.
Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання
«Листи до Мілени» адресовані Мілені Єсенській, чеській журналістці, коханій Франца Кафки. Їхній роман розпочався навесні 1920-го і тривав усього кілька місяців, однак листування продовжувалося аж до 1923 року. Саме Мілені Єсенській письменник передав свої щоденники та «Лист батькові», в якому відобразив свої вельми складні стосунки з батьком. Страхи Кафки, які розпізнала Мілена, не дали їм бути разом. Тож не дивно, що їхні шляхи розійшлися. Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Вирок», «Перетворення», «Голодомайстер» та ін.), що також увійшли до цього видання, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги. Герої оповідань – люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти… На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.
Замок. Подорожні щоденники. Вісім зошитів
«Замок» – останній незавершений і найзагадковіший роман Франца Кафки. У центрі роману, як майже в усіх творах письменника, – втаємничені, алогічні, незбагненні взаємини людини зі світом, з системою, з владою, з іншими людьми. Головний герой К. шість днів блукає стежками зимового Села, намагаючись знайти дорогу до Замку. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя. Також видання містить «Подорожні щоденники» (1911–1912), в яких Кафка описав подорожі до Фрідлянда, Райхенберґа, Парижа, Юнґборна та інших міст, і «Вісім зошитів» (1917–1919) – маленькі зошити у восьму частку аркуша, в яких письменник занотовував свої поетичні фантазії, фрагменти майбутніх творів та афоризми.
Minne, або Пам’ять по-шведськи. Методика знаменитого тренера з розвитку пам’яті
Кожен із нас потрапляв у ситуацію, коли не міг пригадати назву книжки та прізвище її автора, столицю якоїсь країни або ім’я людини, з якою нещодавно познайомився. Звісно, що все це потім спливає в пам’яті, але ж час уже втрачено. Отже, потрібно тренувати свою пам’ять. Тут у пригоді стане книжка Ідріза Зогая «Minne, або Пам’ять по-шведськи. Методика знаменитого тренера з розвитку пам’яті». Її автор запевняє, що опанувати цю науку може практично кожен, є тільки одна умова – регулярні тренування. А тренувати пам’ять за допомогою наведених вправ весело й цікаво. Проте ця книжка розрахована не тільки на спортсменів-мнемоніків: легко запам’ятовувати телефонні номери, імена людей, терміни важливих справ – усе це стане в пригоді будь-кому. Особливо, як уважає автор, це може бути корисним дітям – вони дуже швидко й легко опановують навичку запам’ятовування, що безумовно допоможе їм у навчанні. В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Гламур 2.0: Телесериалы, масскульт и соцмедиа как создатели виртуальной реальности
Георгий Георгиевич Почепцов – доктор филологических наук, профессор, писатель-фантаст, ученый, автор более 20 книг для детей и более 40 на тему теории коммуникаций. Заслуженный журналист Украины, член Национального союза писателей. Современный мир переживает активные видоизменения. Его новые характеристики часто ставят нас в тупик, поэтому, чтобы выжить в нем, следует знать его основные трансформации. В этот мир пришли гламур, масскульт, соцмедиа, телесериалы, создающие свою виртуальную реальность вместо реальности физической. Гламур является частью новой визуальной культуры. Масскульт – это культура другого типа, заполняющая свободное время человека. Сегодня главным источником массовой культуры стали телесериалы: они выполняют функции религии и идеологии, а их «жрецы» спрятаны за яркими сценами и блистательными героями. Новые поколения готовы воспринимать масскульт и сложным, и массовым. И это еще одно измерение сложности. Просто каждый выбирает то, что ему по силам. Раньше в издательстве «Фолио» вышли книги Г. Почепцова «Пропаганда 2.0», «Управление будущим», «СССР: страна, созданная пропагандой», «Виртуальные войны. Фейки», «Когнитивные войны». В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Война с готами. Жизнь Константина Германика, трибуна Галльского легиона
Трибун Галльского легиона Константин Германик по заданию римского императора Валента отправляется с дипломатической и разведывательной миссией на север в земли готов и антов. Вместе с командой из солдат Империи и гребцов со всей Ойкумены он плывет на купеческом судне, а потом и речной лодии по Греческому (Черному) морю и рекам современной Украины. Цель – добраться до военной столицы готов Данпарштадта, «города над Днепром». В пути экипаж ожидают смертельные стычки с гуннами, сарматами, атака речных пиратов. В Ольвии трибуна принимает Наместник королевства готов и его сестра, принцесса Ульрика. После ночи, проведенной с Германиком, она дарит ему перстень с изображением Абрасакса, подземного бога смерти. До поры до времени тот хранит римлянина. Но зачем? Для кого? Продолжение истории храброго офицера императора Валента читайте во второй книге дилогии «Война с готами. Смерть Константина Германика, трибуна Галльского легиона».
На коні й під конем. Блакитна дитина
Анатолій Дімаров (1922–2014) – відомий український письменник, мемуарист, лауреат Шевченківської премії (1981). У дитинстві пережив Голодомор в Україні 1932–1933 років, воював на Південно-Західному фронті, побував в окупації, командував партизанським загоном, отримав поранення. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився у творах письменника, зокрема й у захоплюючих книжках для дітей. В автобіографічних творах «На коні й під конем» і «Блакитна дитина» розповідається про дітлахів передвоєнних років. Ось уже кілька поколінь читачів радіють і сумують, ростуть і дорослішають разом із головним героєм Толиком. І якщо на перших сторінках книжки вони знайомляться із звичайним маленьким хлопчиком, в міру слухняним, в міру бешкетним, то розлучаються вже з солдатом, який за один день зрозумів, що таке війна, людське життя і смерть. Ця правдива і неймовірно лірична історія, часом весела, часом сумна, безперечно, буде цікава кожному читачеві, спонукаючи до осмислення життя.
Галицька сага. Майбутня сила
«Майбутня сила» – четверта книга «Галицької саги» – охоплює події, що відбувалися у 1929–1934 роках. Після того як, вдавшись до військового перевороту, у 1926 році Начальник Польщі Юзеф Пілсудський повернувся до влади, він запровадив політику санації – оздоровлення. Вона передбачала згортання демократичних інститутів, обмеження прав парламенту і зміцнення виконавчої влади. Одним з проявів цієї політики стала так звана «пацифікація» – умиротворення українського населення. На всі ці заходи новостворена Організація Українських Націоналістів відповіла терором. Не обійшло це і жителів та вихідців із села Перетин. Одні події вони відчули буквально на собі (пацифікація), про інші – голод на Великій Україні чи прихід до влади Гітлера – тільки чули. І лише незначна частина людей здогадувалась, чим це все може закінчитись. Але вже з’явилась сила, здатна продовжувати боротьбу…