Зарубежная классика
Различные книги в жанре Зарубежная классикаАпокаліпсична картина в Києві
«Апокаліпсична картина в Києві» Івана Нечуя-Левицького – прозова замальовка картини вечірньої пожежі в Києві***. Твір позначений імпресіоністичними штрихами, для нього характерна яскрава візуалізація. До подібних описових творів також належить невеличке оповідання «Сокільська гора».
Серед степів
«Серед степів» Панаса Мирного – ліричний нарис, для якого характерні імпресіоністичні елементи***. Автор акцентує увага на почуттях героя, який, лишившись наодинці з природою, захоплюється її красою і гармонією. Перу Панаса Мирного належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Палійка», «Морозенко» тощо.
Рідна мова
«Рідна мова» Панаса Мирного – це невеликий нарис-роздум, у якому автор міркує про велич рідної мови, про актуальність її поширення через твори письменників, адже вона є душею народу***. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрів малої прози, зокрема, «Сон», «Серед степів» тощо.
Рід
«Рід» Панаса Мирного – психологічне оповідання про хлопця, якого наука завела у моральне зубожіння***. Батьки догоджали йому в усьому, аби вчився і став паном, в результаті чого пиха виросла в хлопця настільки, що він відцурався рідної матері. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Серед степів», «Морозенко» тощо.
Робота
«Робота» Панаса Мирного – це філософський нарис-роздум, в якому автор міркує над шляхом людини, над плинністю років***. Працювати, аби зробити хоч щось для рідного краю – ця мета була і є для Панаса Мирного сенсом і радістю всього життя. Перу автора також належать й інші медитативні твори, зокрема, нарис «Рідна мова».
Повія
«Повія» Панаса Мирного – це психологічний роман, різноплановий за проблематикою та образною палітрою***. В центрі твору – проблема тяжкого становища жінки, протиставлення села як осередку чистоти місту як центру розпусти і моральної деградації. Роман є найвідомішим твором автора, написаним у жанрі великої прози, серед яких також «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
П’яниця
«П’яниця» Панаса Мирного – соціально-психологічна повість, присвячена темі викриття гнилої основи чиновницької служби в Україні***. Перу автора належать й інші прозові твори, зокрема, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні», повісті «Голодна воля», «Лихо давнє й сьогочасне» тощо.
Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Своєю промовистою назвою і багатством сюжетних ліній роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» викликає цікавість у читачів та спонукає до роздумів. Основною ідеєю твору є проблема соціальної несправедливості. Головний герой Чіпка шукає свій шлях, але так і не знаходить, адже його життя – постійна боротьба за правду, боротьба, яка ведеться на межі чесних і темних вчинків. Гостре відчуття соціальної нерівності щоразу підживлює бунтарський дух юнака. Сила кохання, вірність, справжня дружба, проблема виховання – усі ці мотиви є наскрізними у творі, що став класикою шкільної програми.
Пан Халявський
«Пан Халявський» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатиричний роман, у якому висміюється побут українських поміщиків кінця 18 – початку 19 ст. Підстаркуватий український поміщик Трофим Миронович Халявський згадує своє дитинство, батьків, навчання, службу в армії, сватання і поділ спадку між братами. Автор викриває такі характерні для поміщиків риси характеру як лінощі, зосередженість лише на власній ситості, жадібність тощо. Нижче подається автентичний текст твору, який був написаний Г. Квіткою-Основ’яненком російською мовою.
Сердешна Оксана
«Сердешна Оксана» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сентиментальна повість про тяжку долю дівчини***. Закохана Оксана знівечила своє життя через гарного «копитана», який лише грався з нею, натомість чесний парубок Петро врятував її і запропонував одружитися. Автор підкреслює порядність простих людей, який вміють любити по-справжньому. Найвідомішими творами автора є повісті «Козир-дівка», «Щира любов», п’єси «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик».